Менеджмент підприємства

 

 

 

Рисунок 3.5. Матриця балансу життєвих циклів: Е — екстраполя­ція; КЦ — контрольні цифри; І — інвестиції; Пр — прибуток; а,б,в,г,д — фази циклу

Після того, як рішення прийняті, стає очевидним, що якщо не займатися розширенням набору СЗГ, то через 10 років фірма втра­тить доходи. Тому її керівництво вирішує, що через 10 років слід поповнити набір іншими СЗГ: однією в фазі зародження й другою — в першій фазі росту. Ці зони зображені штриховими колами.

На основі загальної стратегії фірми формулюються функціо­нальні стратегії в сферах НДКР, виробництва, маркетингу, кадрів, закупівлі сировини, матеріалів тощо (див. рисунок 3.1). Будь-яка стратегія втілюється в оперативні функціональні плани фірми, які доводяться до підрозділів. Оперативні плани включають в себе ці­льові показники за кожний рік, а також шляхи досягнення цих показ­ників. Такими цільовими показниками можуть бути: а) для фірми в цілому: прибуток на інвестований капітал, кількість продукції, диві­денди і частки ринку; б) у сфері виробництва - скорочення числа працівників проти рівня минулого року; в) у галузі якості - зниження рекламацій і нарікань споживачів; г) у галузі витрат - сумарні показни­ки зниження витрат, суми капіталовкладень в основні фонди тощо.

3.1.4.                                                                 Оперативне планування

Цей вид планування охоплює, перш за все, окремі функціональ­ні сфери роботи підприємства, такі як: збут (ціни, обіг); виробництво (масштаби, витрати); персонал підприємства (робочий час, заробітна плата); фінанси (потреба в капіталі, фінансах і фінансуванні); бухгал­терська справа (покриття витрат, короткострокове планування ре­зультатів господарської діяльності). Основною проблемою при цьо­му є урахування взаємної залежності між планами.

Розглянемо як приклад оперативне планування випуску продук­ції, яке передбачає прийняття рішень про те, як експлуатувати виро­бничу систему з урахуванням змін сукупного попиту. Сукупний по­пит за той чи інший місяць для підприємства, що випускає декілька видів виробів, можна виміряти, наприклад, в людино-годинах або в годинах роботи обладнання. Для кожного планового періоду необ­хідно, перш за все, визначити обсяг виробництва і кількість робітни­ків, що використовуються в даний період. План випуску продукції впливає на розмір цілого ряду виробничих витрат: на збереження го­тової продукції, ведення портфеля відкладених замовлень, витрат, пов'язаних з позаурочною роботою або простоєм робітників, з пере­дачею частини робіт субпідрядникам, з наймом та звільненням робі­тників. Мета оперативного планування виробництва полягає в забез­печенні задоволення сукупного попиту при мінімізації загальної су­ми вищезазначених витрат. Можна виділити три основні стратегії планування сукупного обсягу виробництва [1]. Вони зображені на рис. 3.6.

Рисунок 3.6. Три стратегії планування виробництва: а — постій­ний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили; б — змінний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили; в — змінний обсяг виробництва при змінній чисельності робочої сили;

1 — попит; 2 — чисельність виробників; 3 — обсяг виробництва

3.2.      Організація

Як тільки план складено, необхідно підготувати та забезпечити його виконання. Функція організації полягає в тому, щоб заздалегідь мати все необхідне для виконання плану. Цільове призначення ор­ганізації як функції управління полягає в створенні організаційної

структури та правильному доборі кадрів. Крім того, потрібно забез­печити наявність інструментів, обладнання, матеріалів, робочих приміщень і всього іншого, необхідного для виконання плану.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 55 56 57 58 59 6061 62 63 64 65  ... 256