Вдало обрана стратегія поліпшує можливості фірми успішно конкурувати на своєму місці на ринку, добиватися конкурентних переваг, дозволяє одержувати надприбуток.
3.1.3. Стратегічне планування
Стратегічне планування - це управлінський процес створення і підтримки відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями і шансами в сфері виробництва і маркетингу. Переваги стратегічного планування полягають у тому, що воно змушує керівників постійно мислити перспективно, сприяє більш чіткому координуванню докладених фірмою зусиль, веде до встановлення показників діяльності фірми для наступного контролю, наочно демонструє взаємозв'язок обов'язків усіх посадових осіб, робить фірму більш підготовленою до раптових змін. Для забезпечення успішного процесу стратегічного планування необхідно: чітко усвідомлювати цілі діяльності фірми; враховувати зовнішні й внутрішні фактори, які можуть виявитися; прагнути безпомилково оцінити їхній вплив на діяльність фірми впродовж якогось періоду часу; брати до уваги політику фірми, рахуватися з досвідченими працівниками, осередками опору, стилями керівництва, добиватися згоди у групах менеджерів щодо загальних стратегічних цілей, завдань, конкретних заходів та успішної їх реалізації; виходити з того, що гнучкість, адаптивність, дієвість стратегічного планування в масштабі фірми залежать загалом від участі як найбільшого числа працівників усіх рівнів у процесі стратегічного планування. Найбільш успішними стратегічними планами є ті, в які вірять на всіх рівнях управління. Процес внутрішньофірмового стратегічного планування ілюструє рисунок 3.1. [49].
Рисунок 3.1. Процес внутрішньофірмового планування
Розглянемо детально аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ фірми та методику вибору загальної стратегії фірми.
Аналіз зовнішнього середовища. На цьому етапі вивчаються стрижневі фактори зовнішнього середовища, включаючи дії конкурентів, зміни їхньої продуктової, ринкової і технологічної політики, а також дії покупців, держави, постачальників, банків. Аналіз їхніх взаємозв'язків, напрямків розвитку дає можливість фірмі виявити загальноекономічні тенденції, які в майбутньому впливатимуть на виконання плану. Та частина зовнішнього середовища, на яку фірма має (або хоче мати) вихід, носить назву стратегічної зони господарювання (СЗГ). Важливим елементом аналізу цього етапу є визначення ступеня привабливості цієї СЗГ для фірми. Промислові фірми і фір- ми-консультанти з питань управління відпрацювали різні прийоми оцінки привабливості СЗГ. Опишемо один з них.
За В.Кохеном [47] необхідно врахувати усі фактори відносної привабливості СЗГ, такі, наприклад, як: розмір ринкового сегменту, ринкові ціни, фінансові можливості споживачів, рівень попиту, уразливість від інфляції, державне регулювання, наявність сировини, енергетичні проблеми, легкість проникнення на ринок, стадія життєвого циклу товару, політичні фактори тощо. Припустимо, що заслуговують уваги тільки чотири фактори: розмір ринку, зростання ринку, легкість проникнення на ринок та сприятлива позиція життєвого циклу.
Визначимо відносну важливість кожного фактора. Аналіз показав, що найбільш важливими є розмір ринку (0,3) і зростання ринку (0,3); дещо менш важливими є легкість проникнення на ринок (0,25) і сприятлива позиція життєвого циклу (0,15). При цьому 0,3 + 0,3 + + 0,25 + 0,15 = 1,0. Далі оцінимо кожний з факторів за 9-бальною шкалою: для дуже непривабливої СЗГ оцінка дорівнює нулю, для непривабливої - 3, для зони помірної привабливості - 4,5; для привабливої - 7 і для дуже привабливої - 9. За припущенням, в результаті аналізу одержали, що розмір ринку оцінений в 9 балів; зростання ринку - 4,5; легкість проникнення на ринок - 9 і сприятлива позиція життєвого циклу - 0. Шляхом множення відносної важливості фактора (на рівень його оцінки (рейтинг, Я) одержуємо показник привабливості СЗГ з кожного фактора. В таблиці 3.1. виконано розрахунок привабливості СЗГ з усіх чотирьох факторів.
» следующая страница »
1 ... 50 51 52 53 54 5556 57 58 59 60 ... 256