Менеджмент підприємства

2)      Розрахуємо норму прибутку для варіанта 2 відносно варіанта 1:

-    (8000 - 5000)е^{2-1 (1} + е^2-1) + (2026 -1504)= 0 або

⁽¹ + ^е2-1^{) -1 е2-1 (1} + ^{е2-1 )6} = 0,174.

(1 + е2_1 )⁶ -1

Звідси знаходимо, що е '_2-1 = 1,25. Оскільки е' _2-1 < НПСП, то дру­гий варіант вилучаємо з подальших розрахунків.

3)     Визначимо ефективність додаткових інвестицій для третього варіанта, в порівнянні з першим:

-    (10000 - 5000) • Є^{3-1 (1} + Є;^3-1) + (2720 -1504) = 0 або

⁽¹ + ^е3-1^{) -1}

е3 ₁ (1 + е3 ₁ )⁶

= 0,243.

(1 + е3-1 )⁶ -1

Звідси знаходимо, що е ' _3-1=12%. Оскільки е ' _3-1 > НПСП, то з по­дальшого розгляду виключаємо перший варіант.

⁽¹ + ^е4-3)

4)     Розрахуємо ефективність додаткових інвестицій, що станов­лять 4000 грн., для четвертого варіанта в порівнянні з третім:

⁽¹ + ^е4-3^{)6 - 1}

^е4-3 ⁽¹ + ^е4-3 У

-    4000 е^4-3^^4-^ + (3585 - 2720) = 0 або

6

= 0,216.

⁽¹ + ^е4-3^{)6 -1}

Звідси знаходимо, що е '_4-3 = 8%.

Оскільки е ' _4-3 < НПСП, то варіант 4 виключаємо як неефектив­ний. Таким чином, найбільш ефективним є третій варіант.

Висновки. Для третього варіанта перші 5000 грн. інвестицій дають віддачу 20% (див. перший варіант), а другі 5000 грн. - 12%. При цьому слід пам’ятати, що невикористані в першому варіанті гроші можуть дати лише 10% прибутку, тобто НПСП. Якби ми розгля­дали всі чотири варіанти ізольовано, то загальна внутрішня норма інвестицій для кожного з варіантів становила б: е₁ = 20%; е₂ = 13,5%;

е₃ = 16,1% та е₄ = 13,85%. У випадку використання цього показника як критерію, найкращим виявився б перший варіант (з найменшими інвестиціями). Однак, використовуючи порівняльний (прирістний метод), ми виявили, що фактично найбільш доцільним є третій варі­ант.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ЗАМІНУ ОБЛАДНАННЯ

Серед великої кількості інвестиційних проектів, що зустрічаю­ться в реальному житті, проблема заміни обладнання заслуговує на особливу увагу. При цьому, як правило, один із варіантів, що розгля­даються, є діючим, а решта - варіанти вибору обладнання, яке є в наявності на ринку. Розглядаючи питання про заміну автомобіля, те­левізора або іншого устаткування, використовують певні економічні міркування. При цьому може бути врахованим ряд факторів: неадек­ватні, занадто великі витрати на обслуговування та ремонт, знижен­ня ефективності, спрацювання (як функціональне, так і економічне), фізичні пошкодження, можливість лізингу або оренди. Наприклад, якщо виникла необхідність капітального ремонту обладнання, почи­нають розглядати можливість його заміни. Вимоги, що змінюються, можуть зробити діючий пристрій (обладнання) неадекватним з точ­ки зору забезпечення заданого рівня виробництва. Зі збільшенням терміну служби устаткування, потрібно збільшувати витрати на утримання та ремонт, інакше зменшується його продуктивність. По­ява нового, більш досконалого устаткування, може призвести до економічного (морального) спрацювання діючого.

При порівнянні різних варіантів інвестицій необхідно використо­вувати однаковий період часу, який носить назву планового періоду.

ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

При розгляді різних варіантів інвестицій, порівняння необхідно виконувати для однакового періоду часу. Цей відрізок часу називають плановим періодом. Плановий період визначає ширину «вікна», яка ви­користовується для аналізу грошових потоків за варіантами.

В деяких випадках величину планового періоду легко визначи­ти, в інших, це зробити не так просто. На практиці для визначення величини планового періоду найчастіше використовують:

1)     загальне найменше кратне (Т_К) термінів служби варіантів, що розглядаються;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 175 176 177 178 179 180181 182 183 184 185  ... 256