Менеджмент організацій

Управляти змінами не можна. Але їх можна випереджати. Давно вже нічого не чутно про “подолання опору змінам”, але ж усього лише кілька десятиліть назад це була одна із самих популярних тем; їй присвячувалися книги і семіна­ри по менеджменті. Сьогодні усі змирилися з “неминучістю змін”. Це наво­дить на думку про те, що зміни перейшли в ту ж категорію, що смерть і подат­ки: краще зустрітися з ними пізніше, а ще краще — не зустрічатися ніколи.

Але для періоду потрясінь, що ми зараз переживаємо, зміни — це норма. Безумовно, зміни пов’язані з втратами та ризиком і до того ж вимагають вели­чезної праці. Але якщо організація, неважливо яка — комерційне підприєм­ство, університет, лікарня чи будь-яка інша, — не ставить собі метою сміливо йти назустріч змінам і швидко мінятися разом з навколишнім світом, вона при­речена на животіння. У періоди корінних структурних перетворень виживають лише лідери змін — ті, хто чуйно вловлює тенденції змін і миттєво пристосову­ються до них, використовуючи собі в благо можливості, що відкриваються.

Тому центральна задача менеджменту в XXI столітті полягає в тому, щоб перетворити в лідерів змін якнайбільше організацій. Лідер змін розглядає кожну зміну як нову сприятливу можливість. Лідер змін цілеспрямовано шукає ко­рисні для себе зміни і знає, як зробити їх максимально ефективними для зовнішньої і внутрішньої діяльності організації. Для цього потрібно наступне:

1.       Політика, спрямована на створення майбутнього;

2.Методика пошуку і прогнозування змін;

3.Стратегія впровадження змін як у внутрішній, так і в зовнішній діяльності організації;

4.       Політика, що дозволяє врівноважити зміни та стабільність.

1.       Політика, що створює майбутнє

Для того щоб стати лідером змін, необхідно виробити політику, що змушує сьогодення працювати на майбутнє.

Перший принцип такої політики, фундамент для всіх інших, можна сфор­мулювати в такий спосіб: треба перестати жити вчорашнім днем. Задача номер один — вивільнення ресурсів, що витрачаються на підтримку тих напрямків діяльності, які вже не сприяють підвищенню продуктивності й ефективності. Не можна створити завтрашній день, не позбувшись від учорашнього. Збере­ження того, що іде безповоротно, вимагає величезної витрати сил і часу. На підтримку технологій і виробництв учорашнього дня організації витрачають свої самі рідкі і дорогоцінні ресурси, і, у першу чергу, сили і час найбільш дос­відчених і висококваліфікованих співробітників, причому завжди безрезуль­татно. Тому що будь-яке нове починання — не говорячи вже про починання абсолютно унікальне, завжди сполучено з непередбаченими труднощами і по­винне проводитися під керівництвом кращих фахівців. Але фахівці, які зай­няті боротьбою за збереження вчорашнього дня, не можуть створювати день завтрашній.

Тому другий принцип політики змін на рівні реалізації виражається в пла­новій, організованій ліквідації.

2.Організована ліквідація

Лідер змін регулярно перевіряє на життєздатність кожен товар, послугу, процес, ринок, канал розподілу, кожного споживача і форму кінцевого вико­ристання. Ціль перевірки — одержати зважену й об’єктивну відповідь на запи­тання: “Якби ми ще не почали виробництво цього товару (використання цього процесу, освоєння цього ринку і т.ін.), то стали б ми його робити (використо­вувати, освоювати і т.ін.), з огляду на інформацію, яку маємо зараз?” При одер­жанні негативної відповіді не варто лякатися і говорити: “Давайте подумаємо ще раз”. Варто негайно переходити до запитання: “Що робити?” Підприєм­ство приречене на зміни. (Воно приречено на дії. Повна ліквідація абсолютно виправдана в трьох випадках. Ліквідація правомірна, якщо життєздатність то­вару (послуги, чи ринку процесу) характеризується фразою: “кілька років ще напевно протримається”, — тому що так говорять тільки про “згасаючий”, тобто знаходиться на останній стадії свого життєвого циклу товар (чи послуга, про­цес), що завжди вимагає максимуму уваги і найбільших витрат. Згасаючий то­вар зв’язує по руках і ногах самих здатних і досвідчених фахівців. При цьому “час життя”, що залишився старому товару (послузі, чи ринку, процесу), най­частіше перебільшується.

 

« Содержание


 ...  86  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я