Менеджмент організацій

Основні функції державного регулювання підприємництва зводяться до:

1)      підтримки пропорційності виробництва та споживання, антициклічного регулювання;

2) підтримки та розвитку конкуренції, антимонопольних заходів;

3)перерозподілу доходів та соціального захисту підприємців і споживачів.

До інструментів або методів державного регулювання підприємництва на­лежать:

— податково-бюджетна система (фіскальна);

— цінове регулювання;

— кредитно-грошове регулювання;

— зовнішньоекономічне регулювання (митні збори, ліцензії, квоти).

Органами державного регулювання підприємництва є центральні органи ви­конавчої влади, а також місцеві органи виконавчої влади і органів самовряду­вання, які реалізують державну політику щодо регулювання, підтримки та роз­витку підприємництва. Зокрема, основним центральним органом влади сто­совно здійснення державного регулювання і підтримки підприємництва та ліцензування підприємницької діяльності є Державний комітет України з пи­тань регуляторної політики та підприємництва. Існують й інші центральні орга­ни влади, які здійснюють державне регулювання підприємництва, зокрема функції координатора макроекономічної політики держави в Україні виконує Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, функції контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захисту суб’єктів підприємництва й споживачів від його порушень — Антимонопольний комітет України тощо.

За засобами впливу механізми регулювання підприємництва можуть бути прямими, тобто такими, що здійснюються за допомогою прийняття Верхов­ною Радою України законодавчих актів, на яких ґрунтуються дії виконавчої влади, та непрямими, котрі ґрунтуються на використанні різних економічних, фінансових важелів (цін, податків, кредитів, відсотків, пільг тощо).

Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи:

—податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і процентів за державними кредитами;

— податкові пільги, ціни і правила ціноутворення, цільові дотації;

— валютний курс, розміри економічних санкцій;

—     державне мито і систему резервів, ліцензій, концесії, лізинг, соціальні, економічні та інші норми і нормативи;

—науково-технічні, економічні та соціальні загальнодержавні й регіональні програми;

—договори на виконання робіт і постачань для державних потреб.

Державне регулювання діяльності підприємств в умовах ринкових відно­син здійснюється в формі розробки та прийняття відповідного законодавства, яке регламентує окремі аспекти діяльності підприємств.

Вплив держави на економіку підприємства здійснюється:

—     у формі прямого державного регулювання діяльності підприємств;

—     через непрямі (економічні) форми впливу (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Вплив держави на економіку підприємств

Форми прямого державного регулювання реалізуються через визначені зако­ном вимоги до діяльності підприємств, обов’язкові для виконання всіма підприємствами.

Пряме державне регулювання діяльності торговельних підприємств здійснюється через механізм:

—     державної реєстрації створених підприємств, основною метою якої є контроль державних органів за дотриманням порядку створення підприємства, відповідністю засновницьких документів вимогам законодавства;

—     державного контролю за якістю продукції;

—     обов’язкового дотримання підприємством трудового законодавства Ук­раїни в питаннях забезпечення реальної рівноправності при наймі на роботу та оплаті праці незалежно від статі, раси, релігії, місця проживання; тривалості робочого дня (тижня), мінімального розміру оплати праці; мінімальної трива­лості та оплати щорічної відпустки; оплати понаднормованої роботи, роботи в нічний час та святкові дні; створення умов роботи та оплати праці вагітних жінок, жінок з дітьми, неповнолітніх громадян та інше;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 42 43 44 45 46 4748 49 50 51 52  ... 445