Менеджмент організацій

Для товарів народного споживання головними параметрами на підставі яких визначається конкурентоспроможність, є споживчі властивості. Перелік спо­живчих властивостей для продовольчих і непродовольчих товарів, відповідно, наведено на рис. 20.2. та 20.3.

Рис. 20.2. Споживчі властивості продуктів

Для визначення суб’єктивної оцінки споживчих властивостей продукції широко користуються методами опитувань із застосуванням рейтинг-шкали типу „дуже добре-дуже погано”.

Споживчі властивості непродовольчих товарів

пожежна

електрична

механічна

соціальні

властивості

	і .	Г і	Г
функціолнальні	корисний ефект	показники використання	показники

 

біологічна

безпека

експлуатаційні

ремонтно-

придатність

збереженість довговічність

екологічні

¹ і * *

технологічні

психологічні

ергономічні анторопометричні фізіологічні

Рис. 20.2. Споживчі властивості непродовольчих товарів

У цілому поняття конкурентоспроможності достатньо складне і, крім рівня якості та цін, включає цілу низку параметрів. Наприклад, до комерційних па­раметрів, крім рівня цін, належить термін постачання, умови оплати , обсяг податків, необхідність сплати акцизів, ділова характеристика постачальника тощо. Значну роль у підвищенні конкурентоспроможності товару відіграють реклама, пропаганда, інформація та інші фактори комплексу маркетингу.

Таким чином, конкурентоспроможність товару — це насамперед ступінь відповідності його характеристик до вимог ринку, який визначається завжди конкретно за даним товаром (або групою товарів), на даному ринку для даної цільової аудиторії (сегмента споживачів). Для визначення ступеня цієї відпо­відності використовують одиничні та групові параметричні індекси.

Для розрахунку одиничних параметричних індексів застосовують формулу (20.2).

Сі = Рі / Рі00,                                             (20.2)

де: Сі — одиничний індекс, розрахований за і- м параметром; Рі — 1-й параметр оцінювання товару; Рі00 — аналогічний параметр базового зразка порівняння.

Базовим зразком може виступати реальний товар, що найбільшою мірою задовольняє потреби, або гіпотетичний товар, який задовольняє потреби по­вністю (на 100 %).

Для розрахунку групових параметричних індексів застосовують формулу (20.3).

Ігр = “Аі ЧN                                               (20.3)

де: Ігр — груповий індекс споживчих або економічних параметрів; Аі — питома вага і-го параметра; N — кількість параметрів.

Інтегральний показник конкурентоспроможності розраховується за фор­мулою (20.4).

І = Ігр.спож. / Ігр.ек.                                   (20.4)

де: Ігр.спож. — груповий параметричний індекс споживчих параметрів про­дукції; Ігр.ек. — груповий параметричний індекс економічних параметрів.

Наведений метод розрахунку конкурентоспроможності за допомогою па­раметричних індексів зветься комплексним.

Крім цього, може застосовуватись диференційований і змішаний методи оцінки конкурентоспроможності товару.

Диференційований метод базується на порівнянні одиничних параметрів окремо взятого продукту і повного зразка (або потреби). Визначають, чи до­сягнуто рівня у цілому, за якими параметрами він відстає, які з них максималь­но відрізняються від базових.

При аналізі конкурентоспроможності за нормативними параметрами оди­ничний показник може приймати тільки два значення: 1 та 0. Якщо аналізова­ний товар відповідає обов’язковим нормам і стандартам, цей показник дорів­нює 1, в протилежному випадку, цей показник дорівнює 0.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 391 392 393 394 395 396397 398 399 400 401  ... 445