Менеджмент організацій

Наявні та отримані від продажу майна та інші кошти банкрута спрямову­ються на задоволення вимог кредиторів відповідно до такої черговості:

1)  в першу чергу задовольняються:

а)   вимоги, забезпечені заставою;

б)   виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого для цієї мети;

в)   витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітраж­ному суді та роботою ліквідаційної комісії;

2)   у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із:

а)   зобов’язань банкрута перед своїми працівниками (за винятком повернен­ня внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства);

б)   зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоро­в’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у встановленому за­коном порядку;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів;

4) у четверту чергу задовольняються всі включені до реєстру вимоги креди­торів, не забезпечені заставою;

5)  у п’яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Юридичне значення черговості задоволення вимог кредиторів: вимоги кож­ної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попе­редньої черги; у разі недостатності коштів банкрута для задоволення всіх ви­мог кредиторів однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. Вимоги, не задоволені за не­достатністю майна, вважаються погашеними.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, які з врахуванням думки кредиторів затверджується гос­подарським судом. Наслідки затвердження ліквідаційного балансу: а) якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна банкрута або майна, що залишилося, не вистачає для функ­ціонування банкрута відповідно до вимог законодавства, — виноситься ухвала про ліквідацію юридичної особи — банкрута; б) якщо після розрахунків по бор­гах у банкрута залишилося достатньо майна (згідно із законодавством) для його фінансування, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

17.3.                           Основні положення діагностики кризових ситуацій та банкрутства на підприємстві

З    точки зору менеджменту можливе настання банкрутства є кризовим ста­ном підприємства. Виходить, що воно не може здійснювати фінансове забез­печення своєї виробничої діяльності. Неплатоспроможності підприємства відповідає незадовільна структура його балансу.

Економічна діагностика спрямована на оцінку стану економічних об’єктів за умов неповної інформації з метою виявлення проблем розвитку та перспек­тивних шляхів їх розв’язання.

Одним з напрямків економічної діагностики є діагностика кризи розвитку підприємства, під якою розуміють систему цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрут­ства та (або) подолання кризи.

Представимо етапи процесудіагностики кризи розвитку підприємства. (рис. 17.2).

1         етап. Створення інформаційної бази дослідження. Інформаційна база роз­глядається як сукупність двох інформаційних підсистем — внутрішньої та зов­нішньої.

Джерелами внутрішньої інформації є фінансова звітність підприємства, а також первинна бухгалтерська та оперативна інформація.

До зовнішньої інформації належить моніторинг зовнішнього оточення підприємства, державне регулювання бізнесу, податкова політика держави.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 339 340 341 342 343 344345 346 347 348 349  ... 445