Менеджмент організацій

Участь у засіданнях, звертанні через пошту, усні виступи, включаючи передавання інформації у зовнішні організації та іншим людям

Ролі, пов ’язані з прийняттям рішень

Підприємець

Виявляє можливості всередині самої організації та поза її межами, розробляє й запускає проекти з удосконалення, які викликають зміни, контролює розробку певних проектів

Участь у засіданнях з обговоренням стратегії, огляди ситуацій, які включають ініціювання або розробку проектів удосконалення діяльності

Той, хто усуває порушення

Відповідає за коригування дій, коли організація опиняється перед необхідністю важливих та несподіваних порушень

Обговорення страте­гічних та поточних питань, включаючи проблеми та кризи

Розподільник ресурсів

Відповідальний за розподіл усіляких ресурсів організації, що фактично зводиться до прийняття або схвалення всіх значних рішень в організації

Складання графіків, запити повноважень, будь-які дії, пов’язані із складанням та виконанням бюджетів, програмування роботи підлеглих

Той, хто здійснює переговори

Відповідальний за представництво організації на всіх значних та важливих переговорах

Ведення переговорів

Дослідники менеджменту дедалі більше схиляються до думки, що у XXI сторіччі відбудуться серйозні зміни у змісті та формах управління. Тому вже зараз при підготовці менеджерів необхідно враховувати майбутні зміни. Так, “Відкритий університет” (Англія) при підготовці менеджерів виходить з два­надцяти передбачуваних змін у загальному контексті управління.

1.       Непридатність авторитарного стилю управління.

Переважна більшість менеджерів вважає, що менеджмент майбутнього мен­шою мірою використовуватиме традиційні процедури передавання команд і контролю й перетвориться на менеджмент, побудований на принципах все- загальної участі, співробітництва та залучення працівників до управління організацією. У багатьох випадках, особливо в організаціях, що налічують менш ніж 100 осіб, такі зміни вже відбуваються.

2. Скорочення кількості рівнів управління. Кількість рівнів управління по­стійно зменшується, переважно за рахунок ліквідації деяких посад і постійних переміщень на рівні середнього менеджменту. Ця тенденція спостерігається, наприклад, в ієрархічних структурах збройних сил та поліції Великобританії, а також у деяких великих приватних організаціях.

3.Розширення практики делегування повноважень підлеглим.

Ця тенденція відображає сучасні уявлення про розвиток персоналу, згідно з якими слід відмовитися від характерної для бюрократичних організацій суво­рої підзвітності на користь “надання людям значно більшої свободи”. Як вис­ловився один менеджер: “Дайте людям простір для маневрування замість того, щоб за допомогою докладних інструкцій командувати ними й контролювати їх”. Проте це не виключає повністю необхідності у підзвітності.

4. Оплата за кваліфікацію та/ або результатами.

Незважаючи на те, що питання про оплату за результатами праці залишаєть­ся дискусійним, менеджери визнають, що відбуваються зрушення від оплати за посаду до оплати за кваліфікацію і результати праці. Однією з причин фор­мування цієї тенденції є підвищення попиту на менеджерів з різнобічними на­вичками й помітне зростання витрат часу на завдання, які виходять за межі традиційних обов’язків менеджера. Оплата за результати праці, а не за посаду дозволяє винагороджувати менеджерів, здатних розв’язувати такі завдання.

5.Виконання робіт міжфункціональними командами.

Багато з менеджерів надають дедалі більшого значення роботі в командах як усередині організації, так і поза нею. Всередині організацій це виражається у створенні команд із спеціалістів різного профілю для виконання окремих проектів, у розвитку робочих взаємовідносин без поділу людей на начальників та підлеглих і навіть у появі “віртуальних команд”, не пов’язаних просторови­ми та часовими обмеженнями. Прикладами командної роботи поза організа­цією можуть бути стратегічні альянси, які утворюються організаціями зі свої­ми постачальниками, споживачами й навіть конкурентами. Нині у Великоб­ританії командна робота істотно більше розвинена в малих організаціях. Можливо, це пояснюється тим, що у більших організаціях сильнішим є опір бюрократичних структур або тим, що великі організації бажають попередньо вивчити досвід менших організацій.

 

« Содержание


 ...  288  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я