Менеджмент організацій

Розглядаючи функції планування і контролю з позиції системного підходу, Оптнер поділяє системи на “відкриті” і “закриті”. Закриті системи — це систе­ми, де фактори, які знаходяться поза контролем того, хто планує, зведені до мінімуму, що створює найбільш сприятливі умови для здійснення зворотного зв’язку. Іншими словами, закрита система цілком контролюється тим, хто пла­нує. Відкрита система — це система, у якій той, хто планує не може з рівною ефективністю обробляти всі необхідні вхідні дані. У відкритій системі техніка планування може залежати від повноти, точності а надійності даних чи інфор­мації, що не можуть бути проконтрольовані аналітиком, але в той же час не­обхідні для процесу планування.

Оптнер бачить дві головні перешкоди в застосуванні системного підходу у внутрішньофірмовому плануванні: по-перше, труднощі, зв’язані з одержанням інформації, необхідної і придатної для контролю систем планування; по-дру­ге, труднощі, зв’язані з застосуванням самого системного підходу в процесі планування.

Підкреслюючи наявність об’єктивних труднощів одержання однорідних і бажаного рівня точності даних, Оптнер застерігає і від оман, що породжують­ся тим, що вони зібрані з застосуванням автоматизованих джерел інформації.

У той же час Оптнер вказує, що комп’ютери не тільки створюють умови для нагромадження й упорядкування величезних масивів інформації, але і полег­шують можливість швидкого коректування бази даних, виправлення застарі­лих даних, додавання більш точних даних поточного періоду тощо. Існуючий рівень засобів програмування дозволяє в разі потреби запрограмувати для ком­п’ютера статистичні розрахунки будь-якої складності і зробити практично будь- яке розміщення даних автоматично з найменшими витратами.

Системний підхід, як підкреслює Оптнер, повинний починатися з деталь­ного опису стану досліджуваної системі, а також усіх супутніх системі процесів і взаємозв’язків. Опис реальної дійсності, у якій здійснюється планування, най­краще може бути зображене графічно й у паралельному викладі фактів. При цьому важливо, щоб в опис існуючої системи були включені всі цілі підпри­ємства, у тому числі й ті, котрі не можуть бути досягнуті в даний час. Дослідник системи повинний мати досить докладні зведення для визначення надійності даних, що використовуються в плануванні, щоб прийти до потрібного рішен­ня. Докладний опис системи дозволить досліднику зробити висновок про те, чи можливо рішення проблеми, що стоїть перед ним, в умовах існуючої систе­ми. Виявивши необхідність нового підходу до тих проблем, що не можуть бути вирішені перегрупуванням чи вторинним комбінуванням елементів існуючої структури, дослідник розробляє конкретні варіанти перебудови роботи, для того щоб забезпечити правильне вирішення проблем, що стоять перед організацією.

Оптнер визнає, що спроби установлення фірмами більш діючого контролю за плануванням зайнятості на основі системного підходу не дуже впливають на стан справ.

Досвід обробки даних в урядових і промислових організаціях, як відзначає Оптнер, показує, що дієвість навіть найбільш вдалих системних розробок за­лежить від того, хто працює з ними, а також від того, наскільки добре склада­ються контакти розробників систем з тими, хто займається плануванням у цих організаціях. Це особливо важливо, якщо враховувати, що системи внутріш- ньофірмового планування відносяться до “відкритих” систем, результати ана­лізу яких у більшій чи меншій мірі виявляються помилковими.

Оптнер стверджує, що найбільш ефективними системами планування є ті, у яких найбільшою мірою використовується логіка спрощення й інтуїтивний метод мислення. Системний підхід буде корисним у плануванні тільки тоді, коли фахівець із системного аналізу й особи, що планують діяльність фірми, будуть працювати разом, постійно обмінюючись досвідом.

 

« Содержание


 ...  24  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я