Менеджмент організацій

Академік Д.М. Гвішіані наголошує, що системний аналіз, який на початку (1961 р.) розроблявся і застосовувався міністерством оборони США для вирі­шення проблем військово-технічного розвитку, з 1965 р. почав впроваджува­тися в цивільних урядових закладах як система планування, програмування, розробки бюджету (РРВ8). Ця система претендувала на комплексне охоплен­ня як планування, так і прогнозування, тобто на встановлення перспективних (здебільшого, розрахованих на п’ятирічку кількісних показників і передбачен­ня визначених економічних і політичних результатів.

Сутність системи РРВ8 зводиться до наступного:

а)   визначення функцій системи і методів їх забезпечення (планування);

б)   дезагрегація на системи і підсистеми (програмування);

в)   підведення під ці системи і підсистеми бюджетного і фінансового забез­печення (розробка бюджету) [53, с.280].

Варто мати на увазі, що спроби застосування РРВ8 не обмежувалися сфе­рою державних закладів США, набагато ефективніше розвивалося викорис­тання цієї системи при внутрішньофірмовому плануванні у великих промис­лових фірмах. Необхідність застосування цього методу була обумовлена багать­ма причинами. Фірми головну увагу, як правило приділяють плануванню не нової продукції, а тій, що вже випускається. В той же час результати поточної діяльності недостатньо узгоджені з цілями довгострокового розвитку фірм, не має вибору альтернативних шляхів досягнення перспективних цілей. Плани довгострокового розвитку погано узгоджуються з рішеннями про капіталовк­ладення, які приймаються керівництвом фірм. Розробка планів проходить на низькому рівні: у них багато непотрібних деталей, у той час як основні цілі ви­ражаються недостатньо чітко [53, с. 282].

На думку прихильників системи РРВ8, вона змогла допомогти усунути відзначені недоліки. Деякі фахівці підкреслювали, що постановка питання про впровадження цих методів у внутрішньофірмове планування забезпечило кра­щу ув’язку і погодженість між організаційною і програмною структурою керів­них органів фірм, а також зажадала вживання заходів по підвищенню надійності і детальності інформації про результати і витрати по окремих програмах і про­грамних елементах. Застосування системи РРВ8 сприяло змінам в органі­заційній структурі органів управління фірмою, об’єднанню традиційно розді­лених відділів по плануванню, фінансуванню й економічному аналізу. Деякі американські фахівці надавали особливого значення застосуванню РРВ8 для планування, виділення і розподілу ресурсів на наукові дослідження.

Слід зазначити, що, незважаючи на недоліки, що виявилися, строкатість тлумачень змісту і розходження в оцінках, багато теоретичних положень, а та­кож деякі особливості практичного застосування системного аналізу в США становлять безсумнівний інтерес і заслуговують на серйозне та критичне вив­чення.

Видатним представником системного підходу в США є Стенфорд Л. Оптнер.

Розглядаючи концепції системного підходу стосовно до управління і пла­нування діяльності фірм, Оптнер роз’ясняє суть системного підходу як вирі­шення комплексних проблем об’єднаним зусиллям декількох груп експертів, що представляють різні дисципліни. Основним призначенням його є викори­стання науки менеджменту на ділових підприємствах. У системному підході використовується також усе, що наука почерпнула з лабораторних експери­ментів. У ньому використовується евристичний метод проб і помилок, причо­му евристика означає прийняття рішень шляхом поглиблення в проблему, тобто пізнання в самому процесі діяльності. Системний підхід ґрунтується на мето­дах раціоналізації, які називають індукцією і дедукцією, а також на правилах логічного моделювання [291].

Цікаво, що Оптнер користується терміном “системний підхід”, а не “сис­темний аналіз” і дає досить широке тлумачення цьому методу. Функція плану­вання розглядається Оптнером як процес розумової діяльності людини, що прибігає іноді до допомоги машин. Метою цього процесу є контроль, що являє собою вирішальну умову зворотного зв’язку в системі управління; без зворот­ного зв’язку неможливе досягнення погодженості між процесом діяльності і плановою задачею. Зворотний зв’язок необхідний для запобігання розбіжнос­тей між метою й одержуваним результатом.

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я