2)досягнення поставлених цілей при мінімальних витратах за допомогою порівняльного аналізу альтернативних шляхів і методів досягнення цілей і здійснення відповідного вибору;
3) кількісна оцінка цілей, методів і засобів їхнього досягнення, заснована не на часткових критеріях, а на широкій і всебічній оцінці всіх можливих і запланованих результатів діяльності.
Найбільш широке трактування методології системного підходу належить професору Людвігу Берталанфі, що висунув ще в 1937 р. ідею “загальної теорії систем” [287, с. 90].
Предмет “загальної теорії систем” Берталанфі визначає як формування і фіксацію загальних принципів, що дійсні для систем взагалі. Він писав, що наслідком наявності загальних властивостей систем, є прояв структурних подібностей, чи ізоморфізмів, у різних галузях. Ця відповідність викликана тією обставиною, що дані єдності можна в деяких відносинах розглядати як “системи”, тобто комплекси елементів, що знаходяться у взаємодії.
Характерно, що Берталанфі розглядав кібернетику як окремий випадок “загальної теорії систем”, розглядаючи її як теорію керуючих механізмів у техніці та природі, яка заснована на концепціях інформації і зворотного зв’язку.
Він говорив, що системний підхід можна застосовувати також до єдностей, що є частково не матеріальними і дуже гетерогенними. Системний аналіз, наприклад, ділового підприємства включає людей, машини, будинки, сировину, вихід продукції, грошові цінності та добру волю і інші елементи, що не піддаються вимірюванню, тому він може дати остаточну відповідь і практичну пораду.
Слід зазначити, що недостатня розробленість методології системного підходу, відсутність строго обумовленого понятійного апарату дуже утруднило чітку класифікацію системних досліджень, що проводилися в США в зв’язку з розробкою всіляких за своїм характером проблем. У рамках системного підходу усе більшого значення набували дослідження, що найчастіше іменуються системним аналізом. Характерно, що деякі автори розрізняють системний аналіз і системний підхід, ґрунтуючись на тому, що методологія системного аналізу, на відміну від системного підходу, неодмінно спирається на математичний апарат і представляє свої висновки в основному в математичному вигляді, у той час як системний підхід базується на більш широких, не обов’язково математизованих категоріях. Іншими словами, на думку цих авторів, системний підхід виявляється загальною методологією, а системний аналіз — прикладною, максимально кваліфікованою методикою дослідження. Однак інші автори дотримують іншої думки. Не можна не відзначити також, що окремі фахівці, які займаються системним аналізом, називають свої дослідження “операційним аналізом”, “аналізом вартості — корисність”, “аналізом витрат — ефект” тощо.
Є й така точка зору, відповідно до якої системний аналіз є прерогативою “мозкових трестів”, тобто спеціальних дослідницьких організацій, що вперше виникли в США і Європі. До числа “мозкових трестів” спочатку відносили корпорації типу РЕНД, “Систем дівелопмент корпорейшн” і Центр перспективних досліджень ТЕМПО компанії “Дженерал електрик”.
Виникнення системного аналізу багато фахівців зв’язували з розробкою методик оптимізації складних задач військового управління, що здійснювалася корпорацією РЕНД у 1948 р. Характеризуючи сутність системного аналізу, Еріх Янч відзначав, що навіть при порівняно невеликому числі перемінних, кожна з яких може приймати кілька альтернативних значень, задача стає такою, що її практично не можна розв’язати.
У роботі Бернарда Рудвіка “Системний аналіз для ефективного планування: принципи і приклади” міститься спроба з’ясувати розходження підходів до поняття “системний аналіз”. Ці розходження автор зводить до двох основних. У першому випадку увага акцентується на “математиці системного аналізу”, прагненні оптимізувати певну кількісно виражену функцію системи і розробку в цих цілях системи математичних і логічних рівнянь, що включають у себе різного роду перемінні й обмеження. Задача системного аналізу в даному випадку полягає в тому, щоб визначити на основі математичних чи імітаційних методів кількісно виражене й оптимальне з погляду кінцевого критерію опти- мальності рішення [292].
» следующая страница »
1 ... 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 ... 445