Маркетинг

Технічна конкурентоздатність товарів — показник дуже гнуч­кий та динамічний. Він змінюється відповідно до темпів науково- технічного прогресу, що відбувається як в середині країни, так і ведучих світових виробників тієї чи іншої продукції.

Надзвичайно важливим моментом підтримки стабільності конкурентоспроможності є врахування економічних параметрів (ціна споживання):

•    витрати на транспортування до місця експлуатації;

•    навчання персоналу, його заробітна плата;

•    витрати на страхування, податки і утилізацію виробів;

•    енергоємність і економічність у споживанні сировини на оди­ницю продукції, що випускається, чи роботи, що виконується;

•    вартість сировини й експлуатаційних матеріалів;

•   рівень безвідходності використовуваних технологій;

•   надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запас­них частин;

• чисельність обслуговуючого персоналу і його кваліфікація. Шляхом сукупного підрахунку витрат на оплату енергії і си­ровини, оцінки вартості обслуговування і ремонтів, розрахунку витрат на оплату обслуговуючого персоналу та інших статей вит­рат визначаються сукупні витрати споживання товару. Для гото­вої продукції, і насамперед для машин і устаткування, витрати спо­живання визначаються на весь період експлуатації, а для сировин­них товарів — на одиницю їхньої ваги, обсягу та вартості.

Повна ціна споживання складається з ціни, сплаченої спожи­вачем при придбанні товару і витрат споживання. При цьому вра­ховуються виплачувані покупцем мита, податки і збори, а також виплати по отриманих кредитах.

Конкурентоспроможність обумовлюється якісними та еконо­мічними показниками — особливостями товарів та послуг, які вра­ховуються споживачами згідно їх безпосередньої значущості для задоволення потреб. У зв’язку з тим, що всі фірми постійно нама­гаються утриматись на високих позиціях ринкової конкуренції, їм необхідно розробляти доходи та перетворювати в життя основні важелі стабілізації вибраних ринкових позицій. До таких важелів та ознак відносять:

•    функціональні особливості товарів та послуг — універ­сальність застосування, вдосконалень виконання основних та допоміжних функцій;

•   надійність у споживанні та застосуванні — довго строковість, придатність до ремонту, збереженість, безвідмовність у ви­користанні;

•   ергономічні особливості — гігієнічні, антропометричні, фізіо­логічні, психофізіологічні та психологічні;

•             естетичні особливості товарів і послуг — раціональність фор­ми, цілісність композиції, художнє оформлення зовнішньо­го вигляду, досконалість виробничого виконання, стабільність товарного вигляду з постійним вдосконаленням. Крім вищеперерахованих важелів та ознак стабілізації ринко­вих позицій фірми важливе місце займають:

•   наукові розробки («ноу-хау»), впровадження товарів ринко­вої новизни;

•   розширення та поглиблення товарної номенклатури та асор­тименту продукції;

•   рекламування та стимулювання збуту;

•    вдосконалення функцій торговельних працівників та орга­нізацій.

При ознайомленні з методикою оцінки конкурентоспромож­ності, перш за все, необхідно зрозуміти її основну умову: для по­купця в процесі порівняння та вибору виграє той товар, у якого відношення корисного ефекту до витрат на придбання та викори­стання — максимальні.

Оцінка конкурентоспроможності товару включає ряд етапів (рис.5.13).

Рис. 5.13. Етапи оцінки конкурентоспроможності продукції

Для оцінки та аналізу конкурентоспроможності товару часті­ше всього застосовують методи, основані на порівнянні якісних (технічних або техніко-економічних) та вартісних параметрів то­вару. При цьому конкурентоспроможним може вважатися тільки однорідна продукція, яка має технічні характеристики і техніко- економічні показники реалізованого товару.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99  ... 182