Маркетинг

І, нарешті, творець плану розповсюдження товару повинен створити товар з підкріпленням (третій рівень), запропонувавши споживачам додаткові послуги та вигоди. До них можна віднести: надання кредиту, гарантії, доставка, монтаж, післяпродажне об­слуговування. Тому, товар перетворюється в дещо більше, ніж набір матеріальних характеристик. Споживачі схильні розглядати товари як складний набір корисних характеристик, які задоволь­няють їх потреби. При розробці товару маркетологи в першу чергу повинні визначити основні потреби покупця, які будуть задоволь­няти товар, потім розробити товар в реальному виконанні і, на­решті, знайти способи його підкріплення, щоб створити той набір вигод, який найкращим способом задовольнить запити спожива­ча.

Конкуренція між виробниками сьогодні виникає в основно­му на рівні підкріплення товару. Фірми, яким сприяє успіх, дода­ють до товарів, що пропонують, такі додаткові переваги, які не тільки влаштовують споживача, але й приносять йому додаткове задоволення.

Вибираючи стратегію маркетингу для окремих товарів, необ­хідно їх класифікувати.

Загальновідомими класифікаційними ознаками товару є такі (рис. 5.2).

Рис. 5.2 Загальноприйняті класифікації товару

Крім цього, маркетологи поділяють товари і послуги на два широких класи, належність до яких визначається типом спожива­ча — мова ведеться про споживчі товари та товари промислового призначення.

Товари широкого вжитку або кінцевого споживання — це то­вари, що купуються кінцевим споживачем для власного користу­вання. В свою чергу вони поділяються на:

•   товари повсякденного попиту - товари, котрі споживач зви­чайно купує часто, без особливих роздумів та з мінімальним вольовим зусиллям на їх порівняння та саму купівлю (зубна щітка, хліб, журнал, цукерки);

•    товари попереднього вибору —це товари, котрі споживач в процесі вибору та купівлі, як правило, порівнює за показни­ками придатності, якості, ціни, зовнішнього оформлення (меблі, квартира, електроприлади);

•   товари особливого попиту — це престижні дорогі товари з уні­кальними характеристиками чи певної марки, заради якої знач­на частина споживачів ладні докласти додаткові зусилля щодо їх придбання (престижні марки авто, предмети антикваріату);

•    товари пасивного попиту — товари, яких споживач не знає або якщо і знає, то не думає про їх придбання (страхові по­слуги, словники).

Приведена класифікація споживчих товарів використовуєть­ся при створенні мережі підприємств роздрібної торгівлі, а також з метою розробки стратегії просування з урахуванням специфіки процесу прийняття споживачем рішення щодо купівлі цих товарів. На жаль, у вітчизняних умовах це не отримало широкого розпов­сюдження.

Товари промислового призначення — товари, що придбані приватними особами чи організаціями для подальшої переробки чи використання в господарській діяльності. Ці товари класифі­куються на підставі того, яку участь вони беруть у виробничому процесі, якою є тривалість їх використання і відносна вартість. Вони можуть класифікуватись на:

•   споруди, будівлі та обладнання — товари промислового при­значення, які присутні в кінцевому товарі частково та вико­ристовують у процесі виробництва як засоби праці;

•   сировина та матеріали — товари промислового призначення, котрі повністю використовуються в процесі виробництва продукції як предмет праці;

•   допоміжні матеріали та послуги — товари виробничого при­значення, які не присутні в кінцевому товарі.

Послуга — це будь-яка діяльність чи благо, яке одна сторона може запропонувати іншій. Послуга по суті є невловимою і не при­водить до володіння власністю.

Послуги також можна класифікувати за ступенем контакт- ності з людиною: послуги високої (медичне обслуговування) та низької контактності (хімчистки).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 73 74 75 76 77 7879 80 81 82 83  ... 182