В умовах жорсткої конкуренції дані стратегії можуть зашкодити репутації фірми. Споживачі відчувають себе ошуканими, введеними в оману і більше не купляють продукцію даної фірми.
Стратегія не заокруглених цін створює у споживача суто психологічне враження більш низької ціни, ніж ціни на аналогічні товари, що встановилися на ринку. Наприклад, ціна 39,95 грн. або 177,90 грн. сприймається споживачем як свідчення ретельного аналізу фірмою своїх цін. Така стратегія може бути застосована, якщо фірма швидко просуває на ринок одну модель з метою створення певного іміджу фірми в очах споживачів. Просування цієї моделі повинно супроводжуватись рекламною кампанією та іншими комунікаційними заходами.
Стратегія єдиних цін або встановлення єдиної ціни для всіх споживачів, які хотіли б придбати товари чи послугу за аналогічних умов. Ця стратегія зміцнює довіру споживачів, зручна в практичному застосуванні, не вимагає уцінки, робить можливим продаж за каталогами, посилкову торгівлю. Однак стратегія єдиних цін застосовується не так часто в ціновій практиці і, як правило, обмежена часовими, географічними і товарними рамками.
Стратегія нестабільних, мінливих цін передбачає залежність ціни від ситуації на ринку, попиту споживачів або витрат виробництва та продажу самої фірми. Фірма встановлює різні рівні цін для різних ринків і їх сегментів, щоб відреагувати на зміни у витратах або попиті споживачів. Можливе також поєднання стандартних і мінливих цін.
Стратегія гнучких, еластичних цін, які швидко реагують на зміну співвідношення попиту та пропонування. Вона передбачає зміну рівня цін залежно від можливості покупця торгуватися і його купівельної сили. Гнучкі ціни, як правило, використовують при укладенні індивідуальних угод на кожну партію неоднорідних товарів, наприклад, для товарів промислового призначення, товарів тривалого користування, послуг тощо. Використання такого підходу виправдане, якщо можливі сильні коливання попиту і пропонування у відносно короткі періоди часу або коли треба протистояти новим конкурентам, які входять у ринок, застосовуючи навмисно низьку ціну.
Стратегія диференційованих цін активно застосовується в торговельній практиці фірми, які встановлюють певний діапазон можливих знижок та націнок до середнього рівня цін для різних ринків та їх сегментів з урахуванням різновидів покупців, розміщення ринку та його характеристик, часу купівлі, асортименту товарів та їх модифікацій. Вона передбачає встановлення різного рівня цін і їхнього співвідношення, знижок і пільг, являючи собою дуже складну і копітку роботу щодо узгодження загальної товарної, ринкової та цінової політики.
Стратегія диференційованих цін використовується з урахуванням таких умов:
• на легко сегментованому ринку;
• при наявності чітких меж ринкових сегментів і високої інтенсивності попиту;
• за неможливості перепродажу товарів із сегментів з низькими цінами у сегменти з високими цінами;
• за неприпустимості продажу конкурентами товарів за низькими цінами у сегментах, де фірма продає товари за високими цінами;
• при врахуванні сприйняття покупцями диференційованих цін, запобіганні реакціям образи та неприязні;
• за дотримання відповідного законодавства обраної диференційованої форми встановлення цін;
• при покритті додаткових витрат з проведення стратегії диференційованих цін сумою додаткових надходжень. Стратегія диференційованих цін передбачає: сезонні знижки;
знижки за якість; знижки постійним партнерам тощо. її різновидами є стратегія пільгових та стратегія дискримінаційних цін [1].
Стратегія пільгових цін. Пільгові ціни встановлюються на товари та для покупців, у яких фірма-продавець має певну зацікавленість. По-друге, політика пільгових цін може проводитися як тимчасовий захід стимулювань продажу, наприклад для залучення покупців на розпродаж товарів.
» следующая страница »
1 ... 100 101 102 103 104 105106 107 108 109 110 ... 182