Пільгові ціни - це найнижчі ціни, за якими фірма продає свої товари. Як правило, вони встановлюються нижче витрат виробництва й у цьому розумінні можуть являти собою демпінгові ціни. Застосовуються вони з метою стимулювань продажу для постійних покупців, підриву за допомогою цінової конкуренції слабких конкурентів, а також за необхідності звільнити складські приміщення від залежалого товару тощо.
Стратегія дискримінаційних цін. Дискримінаційні ціни є частиною загальної цінової стратегії фірми щодо певних сегментів ринку і встановлюються на найвищому рівні, використовуваному для продажу даного товару. Застосовуються щодо некомпетентних, не орієнтованих в ринковій ситуації покупців, які виявляють крайню зацікавленість у придбанні даного товару, не бажану для фірми-продавця, а також при проведенні політики картелювання, тобто укладенні між фірмами різного роду угод щодо цін. Така стратегія можлива при проведенні урядом загальної дискримінаційної політики по відношенню до країни, в якій функціонує фірма-покупець: встановлення високих вивізних або ввізних мит, встановлення обов’язкового правила користування послугами місцевого посередника тощо.
Встановлення цін в рамках товарного асортименту. Фірма звичайно створює не окремий товар, а цілий товарний асортимент. Наприклад, «Панасонік» пропонує відразу п’ять різних кольорових синхронних відеокамер. Кожна послідуюча камера асортименту володіє додатковими якостями. Керівництво повинно прийняти рішення про ступіньчату диференціацію цін на різні камери. При встановленні цін необхідно враховувати різницю в собівартості камер, різницю в оцінці їх можливостей покупцями, а також ціни конкурентів. При незначному розриві в цінах між двома сусідніми камерами асортименту споживачі будуть купувати більш досконалу, а при значному — менш досконалу.
Встановлення цін на доповнюючі товари. Деякі фірми наряду з основним товаром пропонують також ряд доповнюючих або допоміжних виробів. Покупець автомобіля може заказати склопідй- омники з електроприводом, пристрої для попередження запотін- ня скла і регулювання сили світла фар. Проте встановлення цін на доповнюючі товари досить складна проблема. Автомобільним компаніям потрібно вирішити, що необхідно включити в початкову ціну автомобіля в якості стандартного обладнання, а що запропонувати як додаткові вироби.
Встановлення цін на обов ’язковіпристрої. В ряді галузей промисловості виробляють так зване обов’язкове приладдя, яке підлягає використанню разом з основним товаром. Прикладами такого обов’язкового приладдя можуть служити фотоплівка і лезо для бриття. Виробники основних товарів часто назначають на них низькі ціни, а на обов’язкове приладдя встановлюють високі націнки.
Встановлення цін на побічні продукти виробництва. Переробка м’яса, виробництво нафтопродуктів та інших хімікатів, часто пов’язане з появою різного роду побічних продуктів. Якщо ці побічні продукти не мають ціннісної значущості, а позбавлення від них обходиться недешево, все це відобразиться на рівні ціни основного товару. Виробник прагне знайти ринок для цих побічних продуктів і часто готовий прийняти будь-яку ціну, якщо вона покриває витрати по їх зберіганню і доставці. Це дозволить йому знизити ціну основного товару, зробивши його більш конкурентоспроможним.
Встановлення цін за географічним принципом. Географічний підхід до ціноутворення передбачає прийняття рішення про встановлення фірмою різних цін для споживачів в різних регіонах країни. Доставка товарів покупцю, що далеко знаходиться, фірмі дорожче, ніж клієнту, розташованому поблизу.
Підприємству не рекомендується застосовувати заборонені законодавством цінові стратегії, а якщо воно змушене піти на це, то необхідно зважити наслідки, які можуть стати результатом відповідних заходів конкурентів або застосування санкцій державними органами. До числа заборонених стратегій в області встановлення цін відносяться:
» следующая страница »
1 ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111 ... 182