Комунікації в менеджменті

Жінці вставати не обов’язково, коли входить чоловік. За виключен­ням тих випадків, коли до неї входить начальник. На знак особливої пова­ги вона може встати і чекати, коли керівник подасть руку.

Подавати руку в рукавичці не можна. Чоловік може подати руку в ру­кавичці тільки брату або дуже близький людині, а також підлітку.

Допускається подавати руку в рукавичці на похоронах або на кладовищі.

Жінка може подати руку в рукавичці, якщо вона тонка або важко знімається. Але навіть і жінка, вітаючись з похилими людьми, повинна зняти рукавичку.

8.4.     Методи комунікативного управлінського впливу

К

омунікативно-управлінський вплив — це різновид навіювання. Його метою є стимулювання тих чи інших дій, управління мотивами. Най­частіше в дійсності використовуються розпорядження, умовляння, погро­зи, прохання. Керівник, застосовуючи погрози, може звертатися до почут­тя совісті та відповідальності, логіки та здорового глузду, зацікавленості та лояльності.

Умовляння найчастіше виступають як завуальовані торги за принци­пом «ти — мені, я — тобі». Це найбільш простий і ефективний шлях досяг­нення успіху. Однак цей метод дуже швидко закріплюється і тоді подібна форма управління просто трансформується в незавуальовані торги, в яких ставки стимулу будуть постійно підвищуватися.

Метод умовляння за принципом «В останній раз» чітко віддає фаль­шивістю і тому спиратися на нього проблематично. Більш ефективно спрацьовує метод умовлянь, який поєднується зі стимулюванням. «Ви ж знаєте, що тільки ви здатні це зробити». Найчастіше застосовують метод умовлянь в екстремальних ситуаціях типу: «План тріщить» ... або «Всі у відрядженні і цю справу нікому доручити». Але метод умовлянь неефек­тивний і має масу побічних наслідків.

Коли умовляння перестають спрацьовувати як м’який стиль комуні­кативно-управлінського впливу, то використовується твердий стиль впли­ву — погрози. Будь-які погрози взагалі необгрунтовані. На короткий час вони можуть спрацювати, але не треба забувати про те, що цей метод не може бути мотивом довготривалим, а тим більше викликати цілеспрямо­вану, продуктивну та ефективну діяльність.

Успішний вплив може бути досягнутий, коли реалізовані такі цілі.

1.Керівнику вдалося допомогти підлеглим в їх адекватних самооцінках.

2. Формуючи мотив, необхідна максимальна практичність. Завжди по­трібно починати з невеликих позитивних змін.

3. Для того, щоб мати стійкий вплив, необхідно все демонструвати на своєму особистому прикладі.

4.  Вплив буде успішним, якщо досягнута угода в цілях.

5.  Сильним мотивом впливу є здатність побачити небезпеку або зби­ток. Це зводиться до стимулювання колективного намагання уникнути негативних наслідків.

М. Вудкок і Д. Френсіс у книжці «Раскрепощенньїй менеджер» вис­ловлюють думку, що характеристики тих, хто успішно впливає на оточую­чих зводяться до наступного:

—впливовість — це властивість людей, які заслуговують на довіру;

—необхідно стимулювати позитивні зміни;

—наші очікування впливають на оточуючих;

—публічний вислів своїх поглядів зміцнює нове ставлення;

—нам необхідно й самим дотримуватися своїх повчань;

—ключовим фактором є особисте взаєморозуміння.

Люди, які вміють ефективно впливати на оточуючих, набувають нави­чок успішної презентації, реклами, вміють створювати стійкі збуджувальні мотиви.

 

« Содержание


 ...  62  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я