Соціально-правова форма неоінстуціоналізму представлена теоріями прав власності, суспільного вибору, трансакційною теорією організацій та ін. Зокрема, в теорії прав власності, представниками якої є американські економісти Р. Коуз, А. Алчіан, Р. Познер та інші, зроблено спробу виявити взаємозв'язок між правами власності, трансакційними витратами і зовнішніми ефектами. Оскільки трансакційні витрати (передусім на пошук інформації) існують завжди, то різні, як правило, нерівноцінні варіанти розподілу прав власності зумовлюють різні за розмірами зовнішні ефекти. Водночас трансакційні витрати у фірмі, створеній для ефективнішого використання людських можливостей, нижчі порівняно з виготовленням товарів без організації, фірми (підприємства). Однак повніше інформаційне забезпечення фірми зменшує зовнішні невизначеності, дії (ефекти). Розглядаючи питання оптимізації розмірів фірми, Коуз вважає, що така оптимальність визначається межею, на якій витрати через механізм ринкової координації (після цієї межі вигіднішим є ринок) дорівнюють витратам централізованого контролю (до цієї межі вигідний централізований контроль).
Сама власність розглядається як пучок прав власності на використання ресурсів, передусім обмежених, а контрактні відносини - як ефективні засоби обміну такими пучками. Крім того, А. Алчіан заперечує доцільнісь розгляду ресурсів як об'єкта власності. Витоки такого підходу щодо проблеми власності знаходяться в концепціях окремих представників інституціоналізму.
Наприкінці 20-х - на початку 30-х років XX ст. американські економісти А. Берлі та Г. Мінз намагались обгрунтувати концепцію "революці управляючих", згідно з якою в сучасній корпорації власники і капіталісти, зберігаючи за собою власність, водночас позбутися права контролю над власністю, а такий контроль перейшов в руки найманих упраляючих, які, в свою чергу, ніби-то позбавлені власності.
Вихідною тезою такої концепції було тлумачення власності здебільшого в правовому аспекті. Так, А. Берлі стверджував, що "власність є в сутності відношенням між: індивідом (або, можливо, групою індивідів) і реальною, помітною або непомітною річчю"
. При цьому таке відношення він називав вольовим. Це означало, що американський автор наслідував однобічне визначення власності (свідомо чи несвідомо), яке було дане ще Г егелем. В іншій робогі "Влада без власності"(1959p.). А. Берлі, розглядаючи власність у теоретичному аспекті, виділяв в ній дві групи властивостей і характерних ознак, з одного
боку, як засіб для створення та розвитку виробницгва, а з іниого - як можливість отримувати насолоду і споживати її.
В такому ж контексті розглядає власність перпеважна більшість сучасних економістів, незалежно від їх приналежності де певних напрямів, течій та шкіл, в тому числі представники неоінституціоналізму.
Другою, але близькою до неї, є точка зору, що власність означає контроль над ресурсами. Такий підхід уперше запропонував австрійський економіст-маржиналіст К. Менгер. Слід зазначити, що в окремих роботах західних вчених можуть поєднуватись ці дві точки зору.
Як уже зазначалось, власність є складною соціологічною категорією, в якій слід виділяти передусім економічний та юридичний аспекти з урахуванням визначальної ролі першого з них. Таке розмежування вперше чітко здійснив К. Маркс, який щодо капіталістичної власності називав їх сукупністю відносин власності не в їх юридичному виразі як вольових відносин, а в їх реальній формі, тобто як виробничих відносин
.
В радянській економічній літературі розмежування двох основних точок зору відбувалося в залежності від прихильності науковців до економічної або юридичної точки зору. Крім того, кожну із сторін власності окремі автори можуть конкретизувати в категоріях володіння, розпорядження і користування. Крім того, у радянській економічній літературі власність визначалася то як основне виробниче відношення то як вихідне, то як сукупність виробничих або економічних відносин. Водночас такі характеристики (крім сукупності виробничих відносин) давалися щодо власності на засоби виробницгва. Характерною особливістю таких тлумачень власності у радянській літературі було й те, що всі вони намагалися підкріпити свої погляди посиланнями на праці К. Маркса.
» следующая страница »
1 ... 80 81 82 83 84 8586 87 88 89 90 ... 279