У другому випадку власність, що розглядається з політико- економічної точки зору, є, на нашу думку, системою внутрішньо необхідних, стійких і визначальних соціально-економічних зв'язків і відносин між людьми відносно привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, інтелектуальної власності, послуг та інших об'єктів у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні).
Як економічна категорія, власність, у свою чергу, характеризується єдністю двох аспектів: кількісного та якісного.
Кількісний аспект власності - різноманітні об'єкти: заводи, засоби праці, земля, гроші, цінні папери, патенти, ліцензії та ін. Найважливішим об'єктом власності є засоби виробництва. Залежно від того у чиїх руках вони зосереджені (рабовласника, феодала чи капіталіста), формується відповідний суспільний спосіб виробництва.
Якісний аспект власності - відносини між: людьми, підприємствами, державою, між державою та іншими суб'єктами з приводу привласнення засобів виробництва, створеного продукту, цінних паперів тощо в усіх сферах суспільного відтворення. Теоретичним вираженням відносин економічної власності є сукупність таких економічних
• V II • II II • II II • II II • II
категорій, як "вартість", "ціна", "гроші", "капітал", "заробітна плата", "прибуток", "податок"та ін.
Якщо брати до уваги одну з відмінностей між політичною економією та економікс (перша розглядає виробничі відносини між людьми, в тому числі діяльність людей; друга - діяльність людей без врахування таких відносин), слід зазначити, що в політичній економії (як складовій економічної теорії) третім об'єктом кожного економічного відношення (перше - відносини між людьми; друге - сама людина з її потребами та інтересами у процееі такої діяльності) є об'єкти власності.
Визначальним з-поміж них є відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва або відносини власності на засоби виробництва. Вони становлять основу виробничих відносин, формують їхній тип. Відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва - важлива підсистема виробничих відносин, що розкривається та функціонує у сфері безпосереднього виробництва і в розподілі, обміні та споживанні.
Для окремої людини кількісний аспект власності означає привласнення певних об'єктів власності, що є найвагомішим чинником наявності чи відсутності (або наявності слабких) стимулів до праці. За словами А. Сміта, людину, яка неспроможна придбати жодної власності, не може мати інших інтересів, крім тих, щоб їсти якомога більше і працювати якомога менше.
Якісний аспект власності означає відносини привласнення, в які людина вступає з іншими людьми. Якщо вона працює на капіталістичному підприємстві, то частину результатів її праці привласнює капіталіст- підприємець, і людина внаслідок цього перетворюється на найманого працівника, привласнює необхідний продукт або його частку у формі заробітної плати, тоді як капіталіст - весь додатковий і частину необхідного продукту. Їхні взаємовідносини виявляються також у тому, що капіталіст контролює процес праці, управляє виробництвом і власністю на підприємстві визначає форми та системи заробітної плати тощо.
Такий підхід до аналізу власності як економічної категорії дозволяє:
по-перше, розкрити відмінність між вирбничими відносинами і відносинами економічної власносгі, що полягає у тому, що власність розкриває сутність виробничих відносин, надає останнім цілісність, є їх системною, комплексною харакгеристикою. Якщо у відносинах економічної власності подані лише внутрішні, необхідні, сталі, визначальні, сутні сні зв'язки і відносини, то у виробничих відносинах, крім таких форм зв'язку, містяться, відповідно, не тільки внутрішні, але й зовнішні, не тільки необхідні, але й випадкові, не тільки сутнісні, але й такі, що утримуються на рівні зовнішніх форм, поверхневих зв'язків та відносин і т.д.
» следующая страница »
1 ... 82 83 84 85 86 8788 89 90 91 92 ... 279