Реалізована Дж. Хекменом методика привела його до важливих узагальнень. Вони ж згодом склали суть наукового досягнення Нобелівського лауреата. В основі проведених ним досліджень лежить базова модель домогосподарства з одним робітником. Як і в працях Й. Бен-Порета принциповим аналітичним передбаченням у цій моделі є те, що людський капітал функціонує на основі нейтрального внутрішнього технічного прогресу з часом як аргументу; що людський капітал втілений у громадянах і є продуктивним як у ринковому сенсі, так і у виробництві самого себе (за умови, якщо він використовується індивідом в особистий час). На відміну від моделі Й. Бен-Порета, Дж. Хекмен передбачає, що людський капітал - це пряме джерело споживчих вигод. Чому? Тому що він здійснює вплив на ефективність проведення вільного часу індивідом, використаного в його споживанні.
Описання виробництва людського капіталу, що відповідає нейтральній за Харродом моделі Бен-Порета, подано Дж.Хекменом у формі співвідношення для темпу зростання людського капіталу, Н:
Н(0 = Р[ЬІ(0Н(1),В(1)] - <ТН(0,
Н(О) = Н0,
д^ на) - величина людського капіталу в момент часу;
1(1) - час, що присвячений нагромадженню людського капіталу;
Б(1;) - затрати купованих товарів на інвестиції в людський капітал;
ст - показова ставка знецінення людського капіталу (норма амортизації);
Ь - коефіцієнт продуктивності.
Виробнича функція Р передбачається виключно угнутою. Крім того, вважає вчений, людський капітал буває продуктивним тільки тоді, коли споживач виділяє власний час для його виробництва. Зазначене рівняння є динамічним обмеженням, накладеним на поведінку споживача. Друге обмеження, що впливає на його поведінку, це бюджетне обмеження. Передбачається, що на кредитному ринку діє відсоткова ставка і виконується вимога, щоб кінцева цінність фінансових вкладів була невід'ємною (в кінці життя суб'єкта).
Вагомим науковим доробком Дж. Хекмена став зроблений аналіз життєвого циклу типового споживача. В моделі вченого виведені вікові профілі параметрів цього циклу. Він передбачив, що гранична корисність доходу залишається фіксованою протягом життя споживача. Крім того, вчений також вважає, що відсоткова ставка, звільнена від податку, перевищує норму переваги в часі, що ціна товарів залишається постійною впродовж життєвого циклу і що товари, як і ефективний час, є нормальними. Звідси шляхом розрахунку диференційованих рівнянь Дж. Хекмен зафіксував, що споживання ефективного дозвілля і товарів зростає монотонно протягом життєвого циклу споживача. Наслідком такого результату є те, що людський капітал підвищує продуктивність часу на ринку і часу вдома в однаковій пропорції.
З аналізу інвестиційних взаємодій, поданих у моделі Дж. Хекмена, виходить, що випуск людського капіталу і затрати на його виробництво монотонно зменшуються з часом. Витрати інвестиційного часу на таке виробництво прагнуть до нуля з віком людини. Вчений доводить: оскільки величина інвестицій у людський капітал однакова для громадян, які відрізняються рівнем фінансового багатства, то віковий пік у годинах роботи однаковий для всіх індивідів, тому що максимум годин роботи
визначається як вік, у якому постійний темп ефективного дозвілля дорівнює темпові зростання заробітної плати.
На основі аналізу поведінки моделі американським ученим зроблено ряд цікавих висновків:
^ Дж. Хекмен спростовує загальноприйняту точку зору (Й. Бен- Порет, 1967р., М.Боскін, 1974 р.),що податки на доходи не сприяють нагромадженню людського капіталу. Якщо подохідний податок зменшує відсоткову ставку і знижує ціну позички і якщо упущені заробітки, як елемент інвестиційних витрат, можуть бути записані як борги, то більш високі ставки подохідного податку заохочують інвестиції у людський капітал і можуть збільшувати справжню цінність потоку майбутніх заробітків.
» следующая страница »
1 ... 255 256 257 258 259 260261 262 263 264 265 ... 279