Практична реалізація зазначених планів, яка представляла собою другий і головний елемент програми С.Кузнєца, вилилася у ряд історичних та статистичних досліджень зростання населення і національного продукту та змін у структурі економіки, що супроводжують це зростання. Почав він з відтворення довгих рядів національного продукту та зв'язаних з ним показників для США. Наступним кроком був збір даних про економічне зростання і структурні зміни у всіх країнах, де тільки можна було знайти надійну інформацію. Згідно дослідження С.Кузнєца темпи зростання середини ХХст. були досягнуті в ході промислової революції, що відбулася в Англії між 1780 і 1820 рр., у США - між 1810 і 1860 рр. і в Німеччині - між 1820 і 1870рр. У всіх цих країнах різке підвищення темпів економічного зростання співпало з становленням та розвитком капіталізму як провідної економічної системи. На ранніх стадіях економічного розвитку в цих країнах спостерігалося прискорення темпів зростання сукупного доходу, а також темпів зростання населення, причому і те, й інше супроводжувалося технологічними вдосконаленнями. С.Кузнєц у одній із своїх праць відмітив, що процес переходу до сучасних темпів економічного зростання проходив досить драматично і для нього характерним було багато політичних та соціальних наслідків.
Ключовими публікаціями другої частини програми були десять знаменитих статей, що надруковані під загальною рубрикою "Кількісні аспекти економічного зростання націй”(1956-1966рр.)
, і підсумкова праця "Сучасне економічного зростання" (1966 p.).
Центральною темою цих емпіричних досліджень було те, що зростання сукупного продукту країни неминуче передбачає глибоке перетворення усієї її економічної структури. Це перетворення зачіпає багато аспектів економічного життя - структуру виробництва, галузеву і професійну структуру зайнятості, розподіл занять на роботу в середині сім'ї та на ринкову діяльність, структуру доходу з точки зору факторів виробництва, чисельність, віковий склад і територіальний розподіл населення, міждержавні потоки товарів, капіталу, робочої сили та знань, організацію промисловості і державне регулювання. Подібні зміни, на його думку, є необхідною умовою сукупного зростання і, раз почавшись, формують, стримують чи підтримують наступний економічний розвиток країни. У цьому (переважно описовому) розділі своєї творчості С. Кузнєц постає перед нами як великий натураліст, який спостерігає і згодом класифікує форми та елементи деякого життєвого порядку на властиві цьому порядку види і підвиди. Результати цієї роботи визначають теоретичні задачі.
Третім складовим елементом програми С.Кузнєца були теоретичні дослідження. Вони знайшли своє вираження перш за все у його теоретичних гіпотезах. Статистичні дані, що виявляють закономірності у змінах тих чи інших показників, заставляли С.Кузнєца замислитися над причинами цих явищ. Чому у довготривалому аспекті питома вага нагромаджень у національному продукті зростає неоднаково зі зростанням національного доходу? Це вже саме по собі було визначним і несподіваним емпіричним результатом. Відповідь С.Кузнєца у багатьох моментах випереджала теорію життєвого циклу заощаджень. Чому в галузевій структурі зайнятості завжди спостерігається спершу зсув від
видобувної промисловості у бік переробної, а потім у напрямі сфери послуг? Учений пояснює це в термінах еластичності кінцевого попиту за доходами, закономірностями технологічного прогресу (при якому затрати праці безпосередньо у виробництві - "у цеху" - скорочуються, зате зростає потреба у трудових витратах для виконання проміжних чи допоміжних функцій, особливо у сфері ділових та державних послуг), а також неоднаковими темпами зростання продуктивності у цих трьох сферах. Це його пояснення і до нині залишається загальноприйнятим. Десятки подібних теоретичних гіпотез, що пояснюють нові емпіричні результати, розсипані по працях С.Кузнєца.
» следующая страница »
1 ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169 ... 279