У моделі змішаної економіки, у тому числі демократичного планування, важлива роль відводиться ефективному функціонуванню дрібних і середніх підприємств.
Основними недоліками концепції змішаної економіки є:
■=> по-перше, ототожнення державного сектора з суспільним (тобто таким, що розвивається в загальнонаціональних інтересах), тоді як насправді його розвиток був спрямований передусім на задоволення потреб монополій і лише частково в інтересах всього населення; по-друге, ототожнення держави з загальнонародною;
О по-третє, намагання обмежити процес соціалізації капіталістичної економіки здебільшого сферою розподілу. Більш повно такі погляди представлені в теоріях і концепціях соціалізації капіталізму.
Р В концепціях соціалізації огрунтовується необхідність трансформації капіталізму в соціалізм у результаті поступового й цілеспрямованого перетворення інституціональних основ суспільства (приватної власності, монополій, держави, обмеження стихійних сил ринку та ін.). Вони були обґрунтовані в 70-80-х рр. XIX ст. у працях англійського економіста Дж. Г обсона та ініціаторів створення Фабіанського товариства
1844 р. письменників С. і Б. Вебб. Один із варіантів цих теорій - концепція функціонального соціалізму, яку розробляли теоретики шведської соціал- демократії Г.Мюрдаль, Е.Вігфорс та ін.; у Франції - теоретики соціалістичної партії Л. Лора, М.Дюверже, Ф.Міттеран.
Теоретики лейбористської партії пов'язували докорінну трансформацію капіталізму з націоналізацією окремих галузей економіки і великих компаній, обмеження державою прав на приватну власність, з державним регулюванням економіки, зокрема, з індикативним плануванням, розвитком кооперативної власності.
У функціональній моделі соціалізму трансформація капіталізму в соціалізм обґрунтовується здійсненням державою цілеспрямованої бюджетної, податкової та кредитної політики з метою поступового перерозподілу доходів від власності, зміни форм, напрямів і темпів інвестицій. Аналогічні зміни теоретики австрійської та німецької соціал- демократії й французьких соціалістів пов'язують з підвищенням ролі профспілок, розширенням участі робітників у демократизації капіталу та управлінні виробництвом.
В інституціоналізмі виокремлюють два напрями здійснення соціального контролю за економікою -її соціалізації:
реформування діяльності великих корпорацій і державного регулювання механізму ринкової конкуренції;
Ь створення системи індикативного планування.
Інший варіант соціалізації гігантських корпорацій, розроблений Дж.Гелбрейтом, передбачає націоналізацію військово-промислових концернів (з виплатою акціонерам вартості акцій). Соціалізація інших великих корпорацій має здійснюватися через обмін акцій на відсоткові державні облігації. Цьому сприяють податкова політика держави, поділ спадщини, інвестиційне знецінення грошей та ін. У ширшому значенні - економічна політика держави повинна спрямовувати діяльність великих корпорацій на досягнення суспільних інтересів. З цією метою держава обмежує приплив ресурсів у галузі, розвиток яких економічно виправданий.
Ще одним варіантом соціалізації економіки інституціоналісти називають створення змішаної економіки, або змішаної системи, про що вже зазначалось.
Американський економіст Р. Хейлброннер говорить про майбутню систему як про амальгаму: якщо й не соціалістичну, то близьку до неї. Аналогічної думки дотримувався американський учений Й. Шумпетер, стверджуючи про поступове відживання капіталістичної системи приватного підприємництва та її трансформацію в соціалізм. Соціалізацію
капіталістичної економіки окремі західні теоретики вбачають у перетворенні найманих працівників на власників засобів виробництва через пенсійні фонди, у формуванні пенсійного соціалізму. Одним із варіантів розвитку "третього шляху", на думку соціал-демократичних і соціалістичних теоретиків, є участь робітників у процесі демократизації капіталу та в управлінні виробництвом (концепція виробничої демократії"). До теорії соціалізації належать також концепції державного соціалізму, муніципального соціалізму, суспільства споживання, держави загального благоденства та ін. Більшість названих концепцій капіталістичної економіки лише частково узгоджуються з сучасними теорією і практикою їх основними недоліками є відсутність системного підходу щодо соціалізації всіх сфер суспільного відтворення і передусім у сфері безпосереднього виробництва, абстрагування від змін у сфері політичних відносин (необхідності радикальної трансформації влади) та ін. Чимало описаних у них процесів розвиваються в межах державно-корпоративного капіталізму не виходячи за межі його істотних ознак і властивостей. Водночас діалектичний метод дослідження передбачає необхідність з'ясування елементів нового устрою в межах економічної системи, до яких відносяться народні підприємства, участь найманих працівників в управліні виробництвом та ін.
» следующая страница »
1 ... 118 119 120 121 122 123124 125 126 127 128 ... 279