Інвестознавство

Аналіз галузевої структури свідчить про те, що найбільшу інвес­тиційну привабливість викликали експортно-імпортні галузі промис­ловості (паливно-енергетичний і металургійний комплекси, хімічна промисловість, машинобудування) або високоприбуткові продукти з високими темпами окупності: торгівля, харчова промисловість, будів­ництво, зв’язок, фінансові послуги (інвестиції компанії «Укртелеком» в 2003 році виросли на 41%; інвестиції компанії UMC в 2003 року скла­ли 266 млн. дол.: норвезька компанія TELENOR інвестувала до «Київ- стару GSM» 135 млн. дол.; МФК — міжнародна фінансова корпорація інвестує 5 млн. дол. В мережу магазинів будматеріалів «Нова лінія»; «Приват-інтрейдінг» планує інвестувати 240 млн. грн. в будівництво лінії безперервного розливання сталі на заводі їм. Петровського; в Се­вастополі за останній рік об’єм іноземних інвестицій в будівництво зріс в 20 разів; інвестиції HIEDELBERG CEMENT GROUP в компанію «Дніпроцемент» в 2004 році склали 7 млн. євро; «Укрнафта» в 2004 році збільшила мережу АЗС до 400, а до 2007 року — до 947 АЗС; «Укргазви- добування» в 2004 році інвестувала в розвиток компанії 1,5 млрд. грн.; «Укртранснафта» в першому півріччі 2004 року інвестувала в ремонт і модернізацію нафтотранспортної системи України 74,7 млн. грн.).

Такий «галузевий перерозподіл» відображає реальне положення України на міжнародному ринку розподілу праці.

За оцінками економістів загальна потреба в інвестиціях у вироб­ничу сферу України складає не менше 40 млрд. дол. Насправді інозем­ними інвесторами у вітчизняну економіку було вкладено менше 5,53% від загальної потреби, тобто спостерігається великий розрив між по­питом на інвестиції і їх пропозицією, і поки йтиме слабке зростання виробництва, доти розраховувати на збільшення капіталовкладень не доводиться.

Пріоритетними напрямами для залучення і підтримки стратегіч­них інвесторів можуть бути визначені ті галузі, де Україна має тра­диційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: вироб­ництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобуду­вання; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл ви­робництва палива для АЕС; розвиток енергогенеруючих потужностей; нафтогазовидобування, зокрема на Чорноморському шельфі; упровад­ження ресурсо- і енергозберігаючих технологій; переробка сільгосп­продукції; транспортна інфраструктура.

Загальна потреба економіки України складає більше 40 млрд. дол. Інвестицій потребують практично всі галузі економіки, і в правиль­ності їх використання залежить майбутнє нашої країни.

Функціонування інвестиційної сфери України ускладнюються такими проблемами:

•      капітальні вкладення все ще складають незначну частину у ВВП;

•      дефіцит власних інвестиційних ресурсів підприємстві;

•      відсутній дієвий інститут коротко-, середньо-, довгострокового кредитування;

•      встановлені високі %-і ставки;

•      недосконалий ринок капіталів;

•       недосконала амортизаційна політика;

•      відсутні чіткі пріоритети в державній політиці.

Серед інших проблем необхідно наголосити на таких: застаріле обладнання, політична нестабільність.

Фінансування проектів і стратегічні інвестиції в країнах, що роз­виваються, мають одну дуже істотну відмінність від інвестицій в краї­нах з розвиненою економікою. І йдеться не тільки про розміри інве­стицій, хоча і тут спостерігаються серйозні відмінності, не дивлячись на те, що всі пишуть і говорять про ринки, що розвиваються, але на ринках розвинених країн грошові потоки в інвестиційному секторі набагато перевищують потоки в країни, що розвиваються. Відмінність полягає в двох речах: по-перше, в ринках, що розвиваються, застосо­вується дуже обмежений спектр інструментів фінансування, в по­рівнянні з десятками різних методів, які можна зустріти в розвинених країнах. З другого боку, якщо подивитися на історію приходу інозем­ного капіталу в країни, що розвиваються, то можна помітити чітко виражену етапність і послідовність, з якою іноземні інвестори почи­нають приходити в країну. Тут можна визначити наступні стадії при­ходу зовнішнього капіталу:

 

« Содержание


 ...  51  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я