Інвестознавство

Помірний інвестор. Таким терміном характеризується суб’єкт гос­подарювання, що вибирає такі об’єкти (інструменти) інвестування, рівень прибутковості і ризику яких приблизно відповідають середньо- ринковим умовам (по відповідному сегменту ринку).

Агресивний інвестор. Цим терміном характеризують суб’єкта госпо­дарювання, що вибирає об’єкти (інструменти) інвестування по крите­рію максимізації поточного інвестиційного доходу, незважаючи на супутній їм високий рівень ризику.

За приналежністю до резидентів виділяють вітчизняних і інозем­них інвесторів. Такий поділ інвесторів використовується підприєм­ством в процесі здійснення спільної інвестиційної діяльності.

Наведена класифікація інвестицій відбиває їх найсуттєвіші озна­ки.

У наукових джерелах зустрічаються й інші класифікації.

Існує багато визначень інвестиційної діяльності. У цілому можна вважати, що інвестиційна діяльність це комплекс заходів і дій фізич­них та юридичних осіб, які вкладають свої кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримання прибутку.

Інвестор — це суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об’єкти інве­стування.

Суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні орга­ни влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.

Об’єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибут­ку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна про­дукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством у наступних основних формах (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Основні форми фінансового інвестування, що здійснюють підприємства

1.     Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільша тісний зв’язок з опе­раційною діяльністю підприємства.

Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків з постачальниками сировини і матеріалів (при участі в їхньому статут­ному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкла­денні капіталу в транспортні й інші аналогічні підприємства); розши­рення можливостей збуту чи продукції проникнення на інші регіо­нальні ринки (шляхом вкладення капіталу в статутні фонди підприємств торгівлі); різні форми галузевої і товарної диверсифіко- ваності операційної діяльності й інших стратегічних напрямків роз­витку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвесту­вання багато в чому замінює реальне інвестування, будучи при цьому менш капіталомісткою і більш оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки одержання високого інвестиційного прибутку (хоча мінімально необхідний її рівень повинний бути забез­печений), скільки установлення форм фінансового впливу на підпри­ємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

2.      Вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована насамперед на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Ос­новним видом грошових інструментів інвестування є депозитний вне­сок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу і її головною метою с генерування інвестиційного прибутку.

3.      Вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних па­перів, що вільно обертаються на фондовому ринку (так звані «ринкові цінні папери»).Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане із широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як за інструментами інвестування, так і за його термінами; більш ви­соким рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій; роз­винутий інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативно наданої інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку в розрізі окремих його сегментів і інших факторів. Основною метою цієї фор­ми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного при­бутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для уста­новлення форм фінансового впливу на окремі компанії при рішенні стратегічних задач (шляхом придбання контрольного чи достатньо вагомого пакета акцій).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28  ... 224