Середньоліквідні інвестиції. Вони характеризують групу об’єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в строк від одного до шести місяців.
Низьколіквідні інвестиції. До них відносяться об’єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості після закінчення значного періоду часу (від півроку і вище). Основним видом низьколіквідних інвестицій є незавершені інвестиційні проекти, реалізовані інвестиційні проекти із застарілою технологією, не- котировані на фондовому ринку акції окремих маловідомих підприємств.
Неліквідні інвестиції. Вони характеризують такі види інвестицій підприємства, які самостійно реалізовані бути не можуть (вони можуть бути продані на інвестиційному ринку лише в складі, цілісного майнового комплексу).
11. За формами власності капіталу, що інвестується, виділяють приватні, державні і змішані інвестиції.
Приватні інвестиції характеризують вкладення капіталу фізичних осіб, а також юридичних осіб недержавних форм власності.
Державні інвестиції характеризують вкладення капіталу державних підприємств, а також засобів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фундацій.
Змішані інвестиції припускають вкладення як приватного, так і державного капіталу в об’єкти інвестування підприємства.
12. За характером використання капіталу в інвестиційному процесі виділяють первинні інвестиції, реінвестиції і дезінвестиції.
Первинні інвестиції характеризують використання знов сформованого для інвестиційних цілей капіталу як за рахунок власних, так і позикових фінансових ресурсів.
Реінвестиції є повторним використанням капіталу в інвестиційних цілях за умови попереднього вивільнення в процесі реалізації раніше вибраних інвестиційних проектів, інвестиційних товарів або фінансових інструментів інвестування.
Дезінвестиції є процес вилучення раніше інвестованого капіталу з інвестиційного обороту без подальшого його використання в інвестиційних цілях (наприклад, для покриття збитків підприємства). Їх можна охарактеризувати як негативні інвестиції підприємства.
13. За регіональними джерелами залучення капіталу виділяють вітчизняні і іноземні інвестиції.
Вітчизняні інвестиції характеризують вкладення національного капіталу (домашніх господарств, підприємств або державних органів) в різноманітні об’єкти інвестування резидентами даної країни.
Іноземні інвестиції характеризують вкладення капіталу нерезидентами (юридичними або фізичними особами) в об’єкти (інструменти) інвестування даної країни.
14. За регіональною спрямованістю капіталу, що інвестується, розрізняють інвестиції на внутрішньому і міжнародному ринках.
Інвестиції на внутрішньому ринку характеризують вкладення капіталу як резидентів, так і нерезидентів на території даної країни.
Інвестиції на міжнародному ринку (або міжнародні інвестиції) характеризують вкладення капіталу резидентів даної країни за межами внутрішнього її ринку.
15. За галузевою спрямованістю інвестиції розділяються в розрізі окремих галузей і сфер діяльності відповідно до їх класифікатора. Така форма класифікації інвестицій пов’язана з державним регулюванням інвестиційного процесу в масштабах країни, а також оцінкою інвестиційної привабливості окремих галузей (сфер діяльності) в процесі реального і фінансового інвестування підприємства.
Не дивлячись на досить значний перелік розглянутих класифікаційних ознак, він, проте, не вичерпує всього різноманіття видів інвестицій підприємства, що використовуються в науковій термінології і практиці інвестиційного менеджменту. Ряд з цих термінів будуть додатково розглянуті в процесі викладу конкретних питань даного підручника.
» следующая страница »
1 ... 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 ... 224