Економічна теорія

Метод зворотної позики.

Суть методу полягає в тому, що “відмита” готівка повертається і викори­стовується у прихованій формі: позика, інвестиції, зарплата, хабарі, даруван­ня тощо. Ділок депонує готівку на банківський рахунок однієї з “коралових” або офшорних компаній в країні з пільговим оподаткуванням, де дотримується таємниця банківських внесків. Потім він переказує їх до банку іншої країни. Після чого звертається до банку своєї країни з проханням видати позику, ви­користовуючи як додаткове забезпечення грошей, які знаходяться на депо­зиті в іншій країні. Гроші стають законними, а наявність процентів знижує податок. Якщо податкові органи вимагають пояснення щодо його несподіва­ного багатства, він вказує на факт одержання позики. Для надання більшої переконливості своєму поясненню, ділок може засновувати декілька зарубі­жних компаній і фірм, які нібито мають активи. Фактично ж компанія або фірма, яку представляє суб’єкт, номінально зареєстрована у зарубіжній країні. Часто зворотну позику злочинці за допомогою хабаря або примусу вкладають в майно чи спрямовують на пряме інвестування різних організацій або ко­мерційних фірм безпосередньо через одну з своїх закордонних “коралових” або офшорних компаній. Звичайно трансконтинентальні фінансові операції по поверненню фондів здійснюються шляхом електронного трансферу, найбільш швидким, безпечним та дуже важко організувати контроль за трансакціями з боку правоохоронних органів.

Метод маскування під прибуток.

Різновидами цього методу можуть бути, наприклад, повернення “відми­тих” грошей через акції компаній, нерухомість або зароблену ким-небудь ва­люту в успішній закордонній діловій фінансовій операції. Ділок сплачує на­лежний податок на трансфінансову операцію і повертає свій “прибуток”.

Також різновидом методу маскування під прибуток є ще один улюблений злочинцями метод “відмивання” коштів — метод придбання товарів та майна. “Коралова” компанії використовує гроші з рахунку у банку для придбання то­варів і майна, започатковує законну комерційну справу і далі продає свій бізнес іншій таємно контрольованій “кораловій” компанії. Прибуток акумулюється цією компанією і вкладається на рахунок у банку. Злочинці як один з методів “відмивання” грошей широко використовують “коралові” страхові компанії для одержання страхових сум за фальшивими позовами.

Таким чином, гроші для “відмивання” залишають країну таємно, а “відмиті” повертаються відкрито.

Використовуючи ці методи “відмивання” коштів, на відміну від інших, злочинці не створюють податкової заборгованості. Вони згодні краще сплати­ти податки на “чисті” гроші, ніж показувати джерела їх придбання.

Азартні ігри та казино.

Загальновідомо, що легалізовані гральні заклади казино, кінні, собачі біга та інші розважальні підприємства одержують великі суми готівки. Ці кошти можуть бути переведені в інші казино, поширені в усьому світі. В результаті не залишається ніякої документації для проведення аудиторської перевірки. Гроші безперешкодно переводяться з однієї країни в іншу з використанням банківсь­ких можливостей казино. Тут вони можуть конвертуватися в інші форми гро­шового обігу і депонуватися у фінансових закладах. Казино широко викорис­товується “відмивниками” грошей. На “брудні” гроші вони купують велику кількість гральних чіпів або посилаючись на майбутню ігрову діяльність в ка­зино, вкладають гроші на його депозитний рахунок в одному з банків. Звичай­но ділки або зовсім не грають в казино або витрачають на гру мало часу. Згодом суб’єкти повертають чіпи в казино або закривають рахунок в банку і отриму­ють чеки на визначену суму, виписані на їхнє ім’я або третіх осіб. Потім чекова сума депозитується на рахунок в банку “відмивщика”. Таким чином злочинець має алібі щодо джерел існування його коштів — гроші були виграні в казино. Безумовно, що “відмивання” коштів у такий спосіб потребує налагодження тісних контактів з керівниками казино. В кінцевому підсумку організована зло­чинність “оплутує” мережі підприємств для розваг і ставить їх під свій конт­роль, як це свого часу зробив Каморра у Південній частині Франції. Як варіант для “відмивання” коштів можуть використовуватися кінні чи собачі біга. У цьому разі ділки для досягнення своєї мети використовують букмекерів. Бук­мекер — посадова особа, яка фіксує результати змагань, реєструє учасників та переможців тоталізатора. Виступаючи як член злочинного угруповання, бук­мекер може фальсифікувати ігрові результати і засвідчувати неправильний виг­раш. Як правило, злочинці фактично не беруть участі в іграх або грають на дуже маленькі суми, проте одержують великі кошти, які в кінцевому випадку змішу­ються з “брудними” грошима і набувають статусу “чистих”. З метою запобі­гання цих випадків та можливості уникнення від сплати податків в деяких краї­нах передбачено ідентифікування осіб, які беруть участь у різного роду тоталі­заторах.

 

« Содержание


 ...  241  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я