Економічна теорія

Процес товарного обміну з участю грошей виражається фор­мулою Т—Г—Т. Функція грошей засіб обігу завжди поєднуєть­ся з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зумовлено тим, що мінова вартість товару набуває загально­го визначення тільки в результаті обміну товару на гроші.

Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Оскільки гроші виконують функцію засобу обігу миттє­во, як тимчасовий посередник в обміні товарів, то в цій Функції їх можна замінити грошима, які не мають вартості, тобто паперовими.

Паперові гроші — це знаки, символи, представники пов­ноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не ма­ють власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'я­зань між суб'єктами економічних відносин.

Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, так і поза ним (заробітна плата, сплата податків, орендна і квартирна плата, повер­нення позик тощо).

На основі цієї функції виникли кредитні гроші — век­сель, банкнота, чек.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті".

Ця функція пов'язана зі здатністю грошей бути засо­бом збереження вартості, представником абстрактної фор­ми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромаджен­ня їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети роз­коші з золота). Це пояснюється тим, що золото має стабіль­ну вартість і характеризується досконалою, абсолютною ліквідністю. Іншим видам грошей та активам стабільність вартості й ліквідність притаманні лише більшою або мен­шою мірою.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'я­заних з розрахунками за зовнішньоторговельні опе­рації, наданням кредитів та іншими угодами.

Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій функції гроші виступають у трьох значеннях: як загаль­ний платіжний засіб (розрахунки за зовнішньоторговель­ним та платіжним балансами країни), як загальний купі­вельний засіб (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енер­горесурси з негайною готівковою оплатою), як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу (надання позик, сплата кон­трибуцій, передача золота на збереження тощо).

Сучасна західна економічна наука неоднозначно вста­новлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість учених вважають, що гроші сьогодні виконують три функції: засобу обігу, міри вартості, засобу нагрома­дження. Функція грошей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона поєднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому господарстві.

Еволюція грошей. З розвитком ринкових відносин та процесу демонетизації золота деякі функції грошей еволю­ціонували.

Еволюція функції міри вартості. Позаяк золото вийшло з обігу і перестало бути грошима, то воно й припинило вико­нувати функцію міри вартості. Однак слід враховувати, що в процесі обміну виникає потреба не так у вимірі вартості об­мінюваних товарів, як у тому, щоб з'ясувати, у скільки разів вартість конкретного товару більша чи менша від вартості товару, що пропонується для обміну. В цих умовах функція грошей як міри вартості ніби модифікується у функцію зістав­лення вартості обмінюваних товарів. Це можуть здійснювати і гроші, що не мають власної вартості. Мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Отже, сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові оди­ниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошо­вий облік національного продукту.

 

« Содержание


 ...  55  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я