Відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасни- + ками господарства і безпосередньо надходить до їхнього особистого й виробничого споживання без зворотних зв'язків
Панівна форма суспільного виробництва в усіх докапіталістичних формаціях
Рис. 5.12. Основні риси натурального господарства
Поступово на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво як розвинутіша і ефективніша форма організації суспільного виробництва (рис. 5.13, 5.14).
— Основні риси товарного виробництва
^ На відміну від натурального господарства є відкритою економічною формою господарства
Між виробниками складаються не безпосередні господар- -*1 ські зв'язки, а опосередковані, тобто через обмін продуктами своєї праці як товарами
Виробники є економічно вільними у виборі товарів і партнерів
Товарне виробництво функціонує і розвивається на заса- —► дах властивих йому економічних законів (закону вартості, попиту і пропозиції, конкуренції, грошового обігу та ін.)
Суспільний поділ праці, який породжує диференціацію (спеціалізацію) виробників на виготовленні певних продуктів або за певними видами діяльності. Поділ праці є об'єктивною основою необхідності обміну результатами діяльності виробників
Економічна відокремленість виробників, яка робить їх економічно самостійними товаровласниками. Вони самі, на свій страх і ризик вирішують, що, де, коли і скільки виготовляти, з ким і на яких умовах здійснювати обмін. Економічною основою відокремленості виробників спочатку є приватна власність, далі й інші форми власності на засоби виробництва
Рис. 5.14. Причини виникнення товарного виробництва
Товарне виробництво — така форма організації суспільного господарства, коли продукти виробляються не для власного споживання їхніми виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.
Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і розвинуте (рис. 5.15).
Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Притаманне докапіталістичним суспільствам
Розвинута форма товарного виробництва — це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству
Рис. 5.15. Типи товарного виробництва
Проста й розвинута форми товарного виробництва мають спільні риси і відмінності (рис. 5.16).
Рис. 5.16. Спільність і відмінність простого й розвинутого товарного виробництва
У сучасних умовах зростає ступінь загальності товарного виробництва як у рамках національних господарств, так і у всесвітньому масштабі.
Це зумовлено такими причинами:
по-перше, процесом подальшого поглиблення суспільного розподілу праці всередині національної економіки, що супроводжується виникненням нових видів галузей виробництв (електроніка, біотехнологія, космічна техніка, телекомунікації, інформатика та ін.);
по-друге, тенденцією розширення товарних відносин у сфері нематеріального виробництва, що спрямоване на задоволення інтелектуальних потреб людини;
по-третє, швидким зростанням чисельності населення, що викликає розширення ринку найманої праці;
по-четверте, завдяки розширенню всесвітніх економічних зв'язків товарне виробництво набуває дедалі більше всесвітнього характеру.
Товарне виробництво є основою ринкової економіки. Ринкова економіка — одна з вершин суспільної цивілізації, геніальний винахід людства, що не має альтернативи в оглядній історичній перспективі. Тому економіка, яка відкидала необхідність розвитку товарного виробництва, ринкових відносин, відкидала і досягнення світової цивілізації, чим прирікала себе на саморуйнування, як це трапилося з командно-адміністративною економікою в колишніх соціалістичних країнах. Тому вихід із кризи й економічний розвиток України полягає у створенні розвинутої ринкової економіки, інтегруванні її у світове ринкове господарство.
» следующая страница »
1 ... 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53 ... 246