Економічна теорія

Загострення цих суперечностей часто супроводжується бажаннями та закликами повернутися до попереднього ста­ну (фізіократи, соціалісти-утопісти, сучасні ультраліві).

Історичність перехідної економіки зумовлена харак­тером умов переходу, природними, економічними, регіональ­ними, політичними, ідеологічними та соціальними особли­востями країн, які формують специфіку моделей переходу.

 3. Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин

Усі досоціалістичні економічні системи спочатку вини­кали в процесі еволюційного розвитку, і лише потім наука вдавалась до спроб теоретично осмислити їх.

Відмінністю соціалізму є те, що він спочатку виник як теорія (рис. 4.3), і лише згодом була зроблена спроба реалі­зувати цю теорію на практиці шляхом революційних пе­ретворень.

Феодальний Казармений Утопічний Державний

Бюрократичний Демократичний                          Комунітарний

Рис. 4.3. Теоретичні концепції (моделі) соціалізму

Теоретичною основою реалізованої моделі соціалізму вважається марксистська економічна концепція.

Її головні засади такі:

—   капіталізм неспроможний вирішити внутрішньо при­таманні йому суперечності й мусить поступитись місцем наступній економічній формації — комуністичній, яка є антиподом капіталістичної форми суспільного устрою;

—               комунізм передбачає дві фази суспільного розвитку:

І  — соціалізм; II — комунізм.

Соціалізм — перехідна форма від капіталізму до кому­нізму, оскільки, на відміну від попередніх економічних си­стем, які мали єдину економічну основу — приватну влас­ність, елементи комунізму не можуть зародитися у надрах капіталізму (через відмінність економічної основи).

Особливості комуністичної системи:

—      економічною основою нової системи є суспільна власність;

—    всезагальність праці;

—    безкласовість;

—   колективізм, що усуває індивідуальний егоїзм;

—   нетоварні (безпосередньо суспільні) зв'язки;

—   розподіл здійснюється на І фазі суспільного розвит­ку — за працею, на II — за потребами;

—    самоуправління як антипод державної форми управ­ління;

—              повне відмирання держави як апарату насильства на

II     фазі суспільного розвитку.

Реалізація марксистської концепції економічного роз­витку супроводжувалася значними теоретичними змінами і модифікувалася у марксистсько-ленінську теорію побу­дови соціалізму,яка мала такі етапи.

1.        Політика "воєнного комунізму" (В.1. Ленін згодом визнав її політикою не тільки вимушеною, а й помилко­вою) була спрямована на ліквідацію ринкових відносин, приватної власності та класів, на перехід до безпосереднього продуктообміну через державні органи влади.

2.     Нова економічна політика (НЕП), яка внесла в теоре­тичну концепцію суттєві корективи і насамперед визнання:

—   ринкових форм (товар, гроші, ціна, кредит, фінанси тощо);

—   двох форм власності (державної та кооперативної);

—   двох класів (робітників і селян, інтелігенції як про­шарку) ;

—   державної форми управління за участю народу.

Реалізована модель соціалізму дістала назву командно- адміністративного соціалізму.

Риси командно-адміністративно го соціалізму:

—   тотальне панування державної власності (навіть кол­госпно-кооперативна власність, проголошена конституцією, втратила риси кооперативної і була одержавлена);

—    централізоване регулювання всіх зв'язків державою (директивне централізоване планування від досягнутого);

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41  ... 246