У процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій:
— становлення (висхідний розвиток нової системи);
— зрілість (найповніший прояв усіх потенційних можливостей системи та властивих їй суперечностей функціонування);
— занепад старої системи і зародження елементів нової (нисхідний розвиток старої системи).
Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи.
Трансформаційна економіка є особливим станом еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм.
Принципи трансформації:
— урівноваженість як необхідна передумова успішного розвитку та самооновлення;
— багатовимірність системних перетворень та складний механізм їхньої взаємодії;
— динамічність узгодження складових елементів системи на принципах самоорганізації;
— суперечливе поєднання тенденцій світового еволюційного розвитку і національних особливостей трансформаційних перетворень.
Загальні закономірності трансформаційних перетворень
Зародження елементів нової системи у старій
Нагромадження елементів хаосу, що сприяє асиміляції нових елементів системою
і
Існування і водночас руйнація старого та заміщення його новим
Тривалість, поступовість і поетапність трансформаційних перетворень
Вплив зовнішнього середовища, що ініціює трансформаційні перетворення та організує їх як закономірності функціонування і розвитку трансформації
Рис. 4.1. Загальні закономірності трансформаційних перетворень
2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси
Перехідні (трансформаційні) економічні системи — це складне явище. В історії розвитку практично кожного соціуму настають періоди, коли стара економічна система функціонує за низхідною (занепадає), а в її просторі зароджуються елементи нової системи з тенденцією до самоорганізації та висхідного розвитку.
Перехідні економіки можна класифікувати за аспектами цивілізаційного і формаційного процесів.
Аспект цивілізаційного процесу:
— від неоліту до бронзового віку;
— від бронзового до залізного віку;
— від залізного до передіндустріального віку;
— від передіндустріального до індустріального віку;
— від індустріального до постіндустріального (інформаційного) віку.
Аспект формаційного процесу:
— від первісного до рабовласницького ладу;
— від рабовласництва до феодалізму;
— від феодалізму до капіталізму;
— від капіталізму до соціалізму;
— від соціалізму до капіталізму (для постсоціалістич- них країн тощо).
У межах кожної цивілізації та кожної суспільно-економічної формації є перехідні стани від однієї стадії розвитку до іншої.
Закономірності трансформації в межах ринкової системи
1. Поглиблення суспільного характеру виробництва:
— розвиток економічної системи визначається ступенем розвитку ринку;
— виникнення монополій усуває обмеженість вільного конкурентного ринку;
— розподіл функцій та сфер діяльності між державою, монополіями і немонополізованим сектором зменшує рівень непередбачуваності в суспільстві, забезпечує певну узгодженість між цими секторами та в них самих, формує систему економічних зв'язків як єдине ціле.
2. Зміни у розвитку технологічного способу виробництва вимагають нових та відповідної адапованості існуючих господарських форм. Це виявляється в тому, що, наприклад, економічна система вільної конкуренції є формою пристосування до простої кооперації, мануфактурного та машинного виробництва, монополія є формою адаптації до умов НТР (необхідність використання нових джерел енергії, нових методів виплавки чавуну, сталі, алюмінію, застосування двигунів внутрішнього згоряння, концентрації та централізації капіталу. Цю функцію виконали монополістичні союзи). Автоматизований технологічний спосіб виробництва потребує впровадження змішаної економічної системи, яка б органічно поєднувала процеси усуспільнення та індивідуалізації, існування дрібних та великих підприємств, господарств, заснованих на різних формах власності тощо.
» следующая страница »
1 ... 29 30 31 32 33 3435 36 37 38 39 ... 246