Економічна теорія

Суб'єкт економічних                         Носій кінцевої мети

відносин                                        виробництва

Рис. 3.17. Місце людини в економічній системі

Виробник

Споживач

Людина-виробник в економічній системі виступає робо­чою силою, особистим фактором виробництва, головним елементом продуктивних сил.

Робоча сила — це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, Ті здатність до праці.

Успіх виробництва на всіх рівнях визначається насам­перед людьми, зайнятими у виробничому процесі. Усі інші фактори виробництва діють не самі по собі, їх приводить у рух людина. Людині, її праці належить центральне місце у виробництві не тільки як найактивнішому факторові ви­робництва, а й як джерелу, творцю інших факторів вироб­ництва — матеріально-речових, науково-дослідницьких і організаційно-управлінських.

В історичному плані людина-виробник пройшла у своє­му розвитку стадію індивідуального (одноосібного) пра­цівника і стадію сукупного працівника.

На ранніх етапах розвитку суспільства, коли ще недо­статньо були розвинуті суспільний поділ праці й господарські зв'язки (натуральне господарство і дрібнотоварне виробниц­тво), коли речі виготовлялись від початку до кінця одним робітником, то останній виступав як працівник-індивід.

У подальшому, в міру поглиблення суспільного поділу праці, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, праця

кожного працівника ставала частиною сукупної праці, а окремий працівник — частиною сукупного працівника.

Сукупний працівник — це сукупність працівників різ­них спеціальностей, які є учасниками спільного виробниц­тва певного товару на основі розподілу праці між ними.

У сучасних умовах головною фігурою господарського життя є не індивідуальний, а сукупний працівник, який за­лучається до суспільного виробничого процесу завдяки кооперації праці. Нині практично будь-який товар є резуль­татом праці не одного, а десятків, сотень і тисяч працівників, зайнятих у різних галузях виробництва. Сукупний праців­ник є новою продуктивною силою кооперованої праці, здат­ної вирішувати завдання, які не під силу сумі відокремле­них індивідуальних працівників.

Рівень розвитку сукупної робочої сили можна охарак­теризувати такими кількісними і якісними показниками (рис. 3.18).

Сукупна робоча сила

Якісні показники —

—             Кількісні показники

Чисельність працівників на підприємствах

Чисельність працівників,

►                    зайнятих у галузях народного господарства

Чисельність працівників ^ у сферах матеріального і нематеріального виробництва

Загальна чисельність

►                                    .... працівників країни

Рівень загальної освіти

Рівень професійної освіти

Працездатність, зібра­ність, дисциплінованість, відповідальність

Морально-психологічний стан тощо

В умовах розвитку науково-технічного прогресу вимоги до рівня підготовки працівників зростають. Без постійного підвищення рівня освіти, кваліфікації, культури, зміцнення здоров'я, вироблення психологічної сталості працівників не здатні ефективно взаємодіяти з іншими прогресуючими еле­ментами продуктивних сил - новою технікою, передовими технологіями, системами управління й організації вироб­ництва. Тому в сучасному розвинутому суспільстві інвес­тиції в "людський капітал", тобто в розвиток знань, здібно­стей, у зміцнення здоров'я людини, вважаються найефек­тивнішими і гуманними вкладеннями.

Людина як суб'єкт економічних відносин. Людина еко­номічна реалізує себе в економічній системі завдяки пев­ним господарським відносинам, у які вона вступає з інши­ми суб'єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання благ.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 26 27 28 29 30 3132 33 34 35 36  ... 246