Економічна теорія

 

 

Адміністра­тивні методи

Заходи державної влади — заборони, дозвіл або примус (укази, розпорядження, ліцензу­вання, встановлення фіксованих цін, валют­них курсів, введення економічних, харчових, фармацевтичних, соціальних, екологічних стандартів і нормативів, контроль за вико­нанням законів, указів, розпоряджень тощо, санкції за порушення та ін.)

Неформальним засобом державного впливу на економ­іку є переконання. Держава використовує для його реалі­зації публічні лекції, рекламу, спеціальні програми на ра­діо і телебаченні, публікації в періодичних виданнях, соціо­логічні дослідження й опитування, впливаючи таким чи­ном на формування громадської думки, суспільної свідо­мості, економічного мислення.

Специфічним інструментом ДРЕ є державний сектор економіки — комплекс господарських об'єктів, ЯКІ ПОВНІСТЮ або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для вико­нання нею економічних, соціально-культурних і політич­них функцій.

Таким чином, державне регулювання економіки — це сукупність форм, методів та інструментів, за допомо­гою яких держава впливає на діяльність суб 'єктів госпо­дарювання і ринкову кон 'юнктуру з метою створення нормальних умов для функціонування ринку та вирішен­ня складних соціально-економічних проблем суспільства.

 4. Державний сектор економіки й державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави

Об’єкти державної власності виступають:

—    матеріальною основою функціонування держави як політичного інституту (майно парламенту, органів державного управління, збройних сил, міліції, монетний двір, пошта тощо);

—      економічною базою для підприємницької діяль­ності держави: (промислові й сільськогосподарські під­приємства, галузі, центральний банк, залізниці тощо).

Державне підприємництво — це господарська або інша підприємницька діяльність державних підприємств з вироб­ництва матеріальних благ та надання послуг суб'єктам еко­номіки (приватним підприємствам і населенню) (рис. 19.5).

Підприємства державного сектору оцінюються за кри­теріями мікро- і макроекономічної ефективності.

Бюджетні підприємства	Державні корпорації		Змішані акціонерні товариства (поєднують переваги приватного і держав­ного підприємництва)
Підпорядковані міністерству, вхо­дять у систему адміністративного управління	Підприємства з правом господар­ської самостій­ності		Можливе вирішення макроекономічних завдань на конкурент­них засадах
Не завжди прибуткові	Держава є влас­ником, а право управління пере­дане трудовим колективам		Комерційна основа господарської діяль­ності
Фінансуються за рахунок держбюд­жету, не мають зовнішніх джерел фінансування (кредит, випуск акцій, облігацій)	Форма роботи з державою — контрактна на конкурентних засадах із застосуванням тендерів		Деяким товариствам держава може встановлювати плани, які розробляються спільно з адміністрацією підприємства

Рис. 19.5. Форми державних підприємств

эждл ефективність                                         державних                    підпри­

ємств відображає рівень їхньої рентабельності.

Макроекономінна ефективність характеризує ступінь виконання державним сектором певних соціально-еконо­мічних функцій (завдань).

Основна економічна функція державного сектору в пе­рехідній економіці — реалізація цілей економічної політи­ки держави стосовно ринкового реформування країни. За допомогою державного сектору економіки вирішуються проблеми:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 183 184 185 186 187 188189 190 191 192 193  ... 246