Економічна теорія

Об'єкти державного регулювання економіки — сфе­ри, галузі, регіони, а також явища, ситуації та умови со­ціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або терміново, як того вимагають умови нормального функціо­нування економіки і підтримання соціальної стабільності.

Конкретні об'єкти ДРЕ: економічний цикл; структу­ра економіки; умови нагромадження й інвестиційна діяль­ність; науково-технічний прогрес та інноваційні процеси; грошовий обіг, інфляція; ціни; платіжний баланс; блок соці­альних проблем (зайнятість і доходи населення, підготовка й перепідготовка кадрів, соціальний захист тощо); умови конкуренції; навколишнє середовище (екологічні пробле­ми); регіони тощо.

Суб'єкти ДРЕ — це суб'єкти виконання та суб'єкти впливу.

Суб'єкти виконання — держава та її інституційні орга­ни (законодавчі, виконавчі і судові органи різних рівнів).

Суб'єкти впливу — фізичні та юридичні особи, гро­мадські й політичні об'єднання, засоби масової інформації, окремі особистості тощо.

Моделі реформування економіки:

—     американська (так зване стихійне входження в ри­нок) передбачає поступовий характер реформ, пасивну роль держави в цьому процесі, зведену в основному до законо­давчої діяльності й використання традиційних економіч­них важелів регулювання;

—     японська — визнає активну роль держави у транс­формаційному процесі: державне сприяння входженню в ринок та жорсткий контроль з боку держави *іерез викори­стання комплексу прямих, непрямих, економічних, право­вих, специфічних і нетрадиційних методів регулювання.

За прикладом Японії трансформацію національної еко­номіки за активної участі держави здійснили ряд нових індустріальних країн (Південна Корея, Сінгапур та ін.).

Система державного регулювання економіки в Україні перебуває в процесі реформування, зазнаючи впливу різних факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру.

Специфічні умови формування сучасної системи дер­жавного регулювання економіки України:

—    залишки адміністративно-командної системи управ­ління;

—     незбалансованість народного господарства (цілі не підкріплені ресурсами);

—    значний зовнішній та внутрішній борг;

—   слабка мотивація стратегічної діяльності, домінуван­ня тактичного управління;

—     відсутність ефективних стимулів до високопродук­тивної праці та інтересу до виробничого нагромадження;

—   велика питома вага державного сектору, низька ефек­тивність управління в ньому;

—   нераціональна організаційна структура управління;

—    традиційні бюрократизм і корумпованість служ­бовців.

На етапі трансформації основні економічні функції дер­жави пов'язані зі створенням умов для становлення і роз­витку соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Головними з них виступають:

—  макроекономічна стабілізація і стимулювання еконо­мічного зростання;

—  впровадження стабільного ринкового законодавства;

—  проведення інституціональних перетворень;

—  формування конкурентного середовища;

—   кардинальна структурна перебудова;

—   становлення національного конкурентоздатного ви­робництва;

—  формування ефективної системи соціального захисту населення;

—  забезпечення раціонального входження у світову еко­номіку.

 3. Форми і методи державного регулювання економіки

Бюджетно-податкове регулювання пов'язане з функ­ціонуванням державних фінансів, формуванням держав-

Державне регулювання економіки здійснюється у відпо­відних формах (рис. 19.4).

Основні форми державного регулювання економіки

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 181 182 183 184 185 186187 188 189 190 191  ... 246