Економічна теорія

Рівень державного втручання

Ефективність

економіки

Рис. 19.2. Залежність ефективності економіки від держав­ного втручання

Змішане управління національною економікою —

система управління, яка базується на плюралізмі (різнома­нітності) форм власності й органічно поєднує переваги рин­кових і державних регуляторів.

Характерні риси змішаної системи управління:

1.     Основним регулятором економічних процесів є рин­ковий механізм. Державне регулювання економіки допов­нює ринкові важелі.

2.    Система поєднує гнучкість ринкового саморегулюван­ня, що забезпечує високу економічну ефективність вироб­ництва, можливість задоволення численних і швидкоплин­них особистих потреб і стійкість державного управління, необхідного для задоволення соціальних потреб суспільства.

3.     Забезпечується реалізація вищих макроекономічних цілей: макроекономічної ефективності і конкурентоздат- ності, соціальної справедливості, стабільного економічного зростання.

4.     Поряд із ринковими й державними макроекономіч- ними регуляторами формується ще один елемент управління

—    інститут соціального партнерства.

5.     У сучасних умовах управління розвитком національ­ної економіки передбачає врахування рішень наднаціональ­них, міждержавних органів, а також корпоративного управ­ління.

Змішана система макроекономічного регулювання при­таманна країнам з розвиненою ринковою економікою. Вона має і спільні риси, і певні національні особливості. Виділя­ють два основні види регулювання — економічний лібе­ралізм та економічний дирижизм, а також кілька моделей державного регулювання економіки (табл. 19.1).

Таблиця 19.1. Види систем макроекономічного регулювання

Ознака	Країни економічного лібералізму	Країни економічного дирижизму
Участь держави	Мінімальна	Максимально допустима
Державний сектор	Незначний (до 10 %)	Значний (10—20 %1), суттєва роль
Основні функції	Мінімальні	Активне втручання
Державні витрати, % ВВП	30—35	45—50 %2
Методи ДРЕ	Переважно економічні й опосередковані (непрямі)	Активне використан­ня прямих, специфіч­них, а також адмі­ністративних методів
Країни	США, Канада, Великобританія, Австралія та ін.	Швеція, Австрія, Японія, Німеччина та ін.

1  Найбільший державний сектор в Австрії — 30 %.

2   У Швеції більше 50 %.

Економічний лібералізм (лат. вільний) — система со­ціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.

Економічний дирижизм (лат. керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розви­ток країни.

Національні моделі державного регулювання економіки

Американська — лібералізована система управління на­ціональною економікою, в якій основний акцент перено­ситься на ринкові регулятори економічних процесів; дер­жавне регулювання зводиться до використання правових і опосередкованих методів з метою створення "правил гри" і сприятливих умов для розвитку бізнесу.

Японська — централізоване регулювання соціально-еко­номічного розвитку країни з боку держави на основі вико­ристання переважно економічних, опосередкованих та не­формальних методів державного регулювання економіки. Домінує психологія колективізму, солідарності, підпорядку­вання особистих інтересів колективним і державним інте­ресам.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 179 180 181 182 183 184185 186 187 188 189  ... 246