Економічна теорія

—     продукування кредитних грошей шляхом мульти­плікації банківських депозитів та ін.

Свої функції комерційний банк виконує через операції (рис. 18.1).

Рис. 18.1. Структура операцій комерційних банків

Банківські операції поділять на активні й пасивні.

Пасивні банківські операції пов'язані з акумуляцією ресурсів, необхідних для проведення кредитних та інших активних операцій.

Структура банківських ресурсів:

власний капітал банку:

—  первинний акціонерний капітал;

—   нагромаджений капітал за рахунок капіталізації ча­стини банківського прибутку;

—   резерви;

депозити клієнтів:

—  строкові — вкладники можуть запитувати (знімати, ви­користовувати) кошти тільки після закінчення певного строку;

—   до запиту (поточні рахунки) вкладник може викори­стовувати їх у будь-який час;

заощаджувальні внески, які зазвичай повільно нагро­маджуються і використовуються тільки через декілька років. Заощаджувальний внесок клієнта засвідчує ощадна книжка;

залучені засоби — кредити, отримані в інших банках (міжбанківський кредит);

засоби, отримані від емісії та розміщення цінних паперів банку.

Активні операції комерційних банків пов'язані з роз­міщенням ресурсів з метою одержання прибутку. Це кре­дитні операції та операції з розміщення цінних паперів.

За об'єктами активні операції можна подати таким чином.

Вексельні операції (купівля векселів у компанії та ви­дача під них позик). Підприємство, яке продає свій товар іншому підприємству в кредит, одержує вексель, за яким воно може отримати гроші від підприємця-покупця тільки через певний проміжок часу. Якщо підприємцю-продавцеві гроші потрібні раніше, ніж настане термін платежу, то він може продати вексель банку. Ця операція називається обліком векселів. Банк сплачує векселетримачеві не всю суму, зазначену у векселі, а зменшену на величину обліко­вого відсотка. Підприємець-продавець може отримати кре­дит банку під заставу векселя. Після настання терміну погашення кредиту позичальник повертає кредит і забирає вексель.

Підтоварні операції — надання кредиту під заставу товарів і товарних документів.

Фондові операції — операції з цінними паперами, що мають таку структуру:

—   кредит під цінні папери;

—   банківські інвестиції, тобто купівля банками цінних паперів.

Лізингові операції, учасниками яких є три суб'єкти: лізингова компанія, функції якої виконує банк; орендар, що замовляє банку (лізинговій компанії) устаткування, яке він хоче взяти в оренду; підприємство, яке виробляє це устат­кування.

Факторингові операції — придбання банком (факто­ринговою фірмою) права вимагати виплати за фінансови­ми зобов'язаннями, скупленими в різних осіб. Іншими сло­вами, це передача підприємством банкові права на управ­ління своєю дебіторською заборгованістю. Банк при цьому зобов'язується в міру необхідності фінансувати за допомо­гою кредиту виконання всіх фінансових зобов'язань тако­го підприємства. Факторинг — це універсальна форма, яка охоплює інформаційне, бухгалтерське, збутове, кредитне, юридичне та страхове обслуговування клієнтів.

Трастові (довірчі) операції — операції банків щодо управління майном та виконання інших послуг в інтере­сах і за дорученням клієнтів.

Структура трастових операцій для юридичних осіб:

—   платіжні операції;

—   гарантування позик;

—    продаж цінних паперів на фондовому ринку та збе­рігання їх;

—   управління майном і т. ін.

Для фізичних осіб трастові операції здійснюються у формах:

—  тимчасове управління майном осіб, позбавлених пра­ва на управління (неповнолітні, недієздатні особи);

—   вкладення грошей у цінні папери та нерухомість;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 174 175 176 177 178 179180 181 182 183 184  ... 246