Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•      чорну, яку становлять види тіньової діяльності, що здійснюються з кримінальними правопорушеннями.

Суттєве значення має класифікація за критерієм організованості суб’єктів тіньової економічної діяльності

. За цією ознакою тіньова діяльність поділяється на:

•      індивідуальну—таку, що здійснюється самостійно однією окремо взятою фізичною особою;

•       сімейну — таку, що здійснюється сім’єю як окремою господарсь­кою одиницею, що є характерним для традиційної економіки;

•      групову—таку, що здійснюється групою осіб, які не мають статусу юридичної особи або діють у межах легальнодіючого підприємства, поза його офіційною діяльністю;

•      корпоративну—таку, що здійснюється в межах діяльності і з викори­станням можливостей підконтрольного підприємства (установи, організації);

•       міжкорпоративну — таку, коли тіньова діяльність здійснюється групою взаємопов’язаних і взаємозалежних юридичних осіб. Залежно від форми організації відносин між суб’єктами тіньової економічної діяль­ності міжкорпоративне управління функціонує у вигляді асоціації, кар­телю, синдикату, тресту, концерну, холдингу, фінансово-промислової групи тощо. Як правило, міжкорпоративне тіньове об’єднання призво­дить до встановлення монопольного становища на легальному або неле­гальному ринку товарів і послуг;

•       державно-патроновану — таку, яка здійснюється приховано під керівництвом вищих посадових осіб держави і суперечить чинному на­ціональному та міжнародному праву. Типовим прикладом державно-пат- ронованої тіньової економічної діяльності є прихований продаж зброєї у заборонені зони конфліктів чи виробництво та торгівля наркотиками у деяких азіатських та латиноамериканських країнах.

Наступним критерієм класифікації є функціонування особливого виду тіньової економіки, що опановує механізм взаємодії (можливо дис­кретний у часі) економічних систем з якісно відмінними видами господа­рювання (як всередині країни, так і на міжнародному рівні). Таким спе­цифічним видом тіньової економічної діяльності є так звана прикордон­на економіка.

Особливістю механізму взаємодії економік з системною несумісні­стю є значні асиметричні перекоси їх економічного інструментарію — цін, податків, тарифів, курсових дисбалансів валют, норм прибутків, а також відповідного правового забезпечення. При опануванні тіньовою еконо­мікою цієї специфічної взаємодії створюються умови для отримання тіньо­вих надприбутків і стрімкого збагачення. Яскравим прикладом дії при­кордонної економіки (у зовнішньоекономічній сфері) є виникнення спе­цифічних явищ польського, турецького, китайського та інших ринків, човникової торгівлі на початковому етапі лібералізації зовнішньоеконо­мічної сфери пострадянських країн.

За критерієм дисфункції управлінської інформації, яка утворює віртуальну картину стану економіки, що відрізняється від реального її стану, вирізняють фіктивну економіку.

Класифікаційна ознака, в основу якої покладаються такі взаємовід­носини в організації, які лежать поза заздалегідь спроектованим та ди­рективно встановленим органами державного управління режимом і су­перечать стандартизації виробничих функцій, визначає функціонування неформальних організацій, неформальної економіки.

За соціальними ознаками суб’єктів тіньової діяльності та осіб, які є об’єктами тінізації, тіньова економіка поділяється на окремі види — за належністю зазначених осіб до соціального класу, за рівнем споживання, віком, статтю, національністю, професією, освітою, релігією, географіч­ними, демографічними особливостями, факторами поведінки осіб як суб’єктів господарювання тощо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 68 69 70 71 72 7374 75 76 77 78  ... 350