За фактором тіньового усуспільнення виробництва сфера офіційно- публічної економіки абсолютно переважає інші сфери тіньової економіки, саме в ній задіяні найпотужніші виробничі сили, і розвинутий галузевий та територіальний поділ праці, її кооперація, розвинуті виробнича соціальна та інституційна інфраструктури, зосереджені величезні потужності суспільно-колективної сукупної робочої сили та суспільних (за характером споживання та організації) матеріальних елементів продуктивних сил. При адекватному задіянні в цій сфері суб’єктивних чинників виробництва ця сфера виступає як найпотужніша за своїми асоціальними продуктивними можливостями та потенціалом тінізації.
Конгруентною потужності розвитку об’єктивної сторони офіційно- публічної сфери економіки виступає відповідно суб’єктивна сторона: потужність впливу суб’єктивного елемента продуктивних сил (у системі управління) на економічний процес, у тому числі і на обсяг його тінізова-
ної частини, виявляється в сучасних умовах навіть не в накопиченні технічного базису (потенціал якого в офіційно-публічній сфері економіки значно потужніший, ніж в інших), а в потенціалі прикладання науки до процесу тіньового управління.
Суб’єктивний фактор тінізації управління являє собою сукупність матеріальних і духовних властивостей, які людина використовує в тіньовому економічному процесі. До перших належать його анатомо-фізіо- логічні дані, мускульна енергія, до других — мислення, зв’язок із застосуванням емпіричних та наукових знань в управлінні виробництвом. З перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу процес застосування науки у виробництві завдяки управлінню набуває визначального значення, робить вирішальним фактором економічного зростання. Відповідно виключне значення при цьому має управління. Як зазначає відомий фахівець у галузі теорії управління П. Друкер, «сучасне підприємство і сучасний менеджмент однаково немислимі сьогодні без тих знань, які накопичило людство. Але тільки управління виявилось у змозі об’єднати знання та вміння освічених людей, зробити її працю ефективною і продуктивною.
Роль управління — перетворення знання та освіти з предмета розкоші, з елітарного атрибуту на безпосередню продуктивну силу суспільства, те, що називається справжнім капіталом будь-якої економіки»
.
За чинником прикладання знань, науки до процесу управління сфера офіційно-публічної економіки є незаперечним монополістом: в ній, і тільки в ній систематично відбувається застосування науки як фактора управління. Кваліфіковані, освічені, професійно підготовлені кадри управління, як відокремлений від процесу безпосереднього виробництва прошарок суспільства, утворюють потужні соціальні сили професійних управлінців- менеджерів, які є суб’єктами складних механізмів тіньового економічного управління, що застосовуються високорозвинутим, усуспільненим виробництвом і є вирішальним фактором зростання потенціалу тіньового виробництва, притаманного тільки цій сфері тіньової економіки.
Якщо вдатися до економічної характеристики суб’єктивно-об’єктивних факторів інших сфер тіньової економіки, то тут продуктивність застосовуваних економічних факторів значно нижча. У сфері тіньової складової — неформальної економіки застосовується індивідуальна праця — за характером споживання знарядь праці, індивідуальна (сімейна) — за організацією праці. Організаційно-управлінська діяльність у цій сфері, як правило, злита з самим безпосереднім процесом праці і не потребує спеціальної професійної освіти, організаційні професійні навички набу- ваються й успадковуються безпосередньо у процесі праці. Незважаючи на значну поширеність неформального сектора у деяких країнах, в тому числі в Україні, тіньова «потужність» цієї сфери, обсяги її тінізації все- таки поступаються сфері офіційно-публічної економіки.
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 350