• духовні, пов’язані в одному аспекті зі сприйняттям духовних цінностей (субкультури) злочинного світу, його романтики, а з другого — з введенням тіньового духовного потенціалу в реалізацію суспільно-політичних та соціальних цілей тінізації економічних відносин;
• організаційні, спрямовані на вирішення організаційних проблем суб’єктів та об’єктів тіньової економіки — побудови відповідних функціональних та організаційних структур її функціонування;
• інформаційні, пов’язані із впровадженням цілей тінізації економічних процесів відповідним інформаційним забезпеченням, з функціонуванням механізмів експансії тіньової ідеології за допомогою засобів масової інформації, кіно-, відео-, шоу-бізнесу.
Важливим критерієм структурування тіньової економіки є її суб’єкти. Класифікація суб’єктів тіньових відносин повинна відбуватися відповідно до структури наведених вище її сфер — сфери так званої неформальної економіки, сфери офіційно-публічної економіки та сфери кримінальних промислів.
Інший поверх структури тіньової економічної діяльності складає політичне, юридичне та інше ресурсне забезпечення її цілей як джерел її функціонування.
Обґрунтованість і дієвість небезпеки цілей тіньової економіки визначаються зворотною дією (зворотною її генезису), зв’язаністю з відповідними ресурсами і забезпеченістю ними. Якщо цілі тінізації (через механізми дії економічних законів) виступають як безпосередній результат впливу джерел тінізації — протиріч та криз соціально-економічного розвитку, то ресурси є обумовленим наслідком цього цілевизначення і пристосування діяльності суспільства до її реалізації. З другого боку, через механізми зворотного зв’язку—механізми суб’єктивної реалізації дії економічних законів, вже ресурси виступають як визначальний елемент у ланцюгу процесів забезпечення цілей тінізації, перетворення вже цілей у відповідний її ресурс.
Таким визначальним ресурсом є політичний ресурс. Захоплення державної влади, опанування політичними процесами є визначальними цілями тотальної тінізації економіки і водночас засобом подальшої її тінізації. З цією метою представниками тіньових структур здійснюється підготовка, фінансування і організація прямих антиконституційних дій у вигляді розпалювання суспільно-політичних конфліктів, національної ворожнечі, організація масових заворушень, закликів до захоплення влади, стимулювання скоєння таких тяжких злочинів проти держави, як тероризм, бандитизм тощо.
Визначним ресурсом тінізації є юридичне забезпечення, яке включає такі головні напрямки: законотворче — розробку відповідних законодавчих та нормативних актів на замовлення суб’єктів тінізації, лобіюван- ня їх прийняття чи, навпаки, відхилення законодавчих та нормативних актів, що спрямовані проти їх інтересів; адаптація до своїх інтересів, нейтралізація правоохоронних органів та активізація тих з них, які прямо обслуговують інтереси та цілі тіньових сил в економіці. Як зазначає В.М. Попович, тіньова правотворча діяльність, лобіювання тих чи інших норм поряд зі злочинністю є одним з потужних ресурсів тіньової економіки, який формує найпотужніші джерела доходів у підпільному секторі тіньової економіки, підриває економічні основи держави, руйнує її фінансову систему, виробничий потенціал — відтворює потужний криміногенний потенціал у сфері суспільно-економічних відносин
.
Одне з центральних місць у системі ресурсного забезпечення займають кадри тіньової економіки: який людський потенціал тінізації суспільства, такі великою мірою і обсяг загрози з її боку, її деструктивна дієвість.
Можна провести різні внутрішні класифікації кадрових ресурсів тіньової економіки: за адміністративно-правовими критеріями—представники тіньової влади, посадові особи тіньових секторів, технічні виконавці; за функціональними критеріями — керівники, фахівці, технічні виконавці. Так, В.О. Ісправников вважає, що кадрове забезпечення тіньової економіки утворює своєрідну піраміду, на її вершині—кримінальні авторитети та їх робоча сила: торговці наркотиками і зброєю, рекетири, бандити, наймані вбивці, сутенери, повії. Те ж саме місце — верхівку—займають корумповані представники органів державної влади і управління. За різними оцінками, вони становлять від 5 до 25% всієї піраміди і мають значні силу та вплив.
» следующая страница »
1 ... 63 64 65 66 67 6869 70 71 72 73 ... 350