Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•     духовні, пов’язані в одному аспекті зі сприйняттям духовних цінно­стей (субкультури) злочинного світу, його романтики, а з другого — з вве­денням тіньового духовного потенціалу в реалізацію суспільно-політич­них та соціальних цілей тінізації економічних відносин;

•      організаційні, спрямовані на вирішення організаційних проблем суб’єктів та об’єктів тіньової економіки — побудови відповідних функ­ціональних та організаційних структур її функціонування;

•      інформаційні, пов’язані із впровадженням цілей тінізації еконо­мічних процесів відповідним інформаційним забезпеченням, з функціо­нуванням механізмів експансії тіньової ідеології за допомогою засобів масової інформації, кіно-, відео-, шоу-бізнесу.

Важливим критерієм структурування тіньової економіки є її суб’єкти. Класифікація суб’єктів тіньових відносин повинна відбуватися відпові­дно до структури наведених вище її сфер — сфери так званої неформаль­ної економіки, сфери офіційно-публічної економіки та сфери криміналь­них промислів.

Інший поверх структури тіньової економічної діяльності складає по­літичне, юридичне та інше ресурсне забезпечення її цілей як джерел її функціонування.

Обґрунтованість і дієвість небезпеки цілей тіньової економіки ви­значаються зворотною дією (зворотною її генезису), зв’язаністю з відпо­відними ресурсами і забезпеченістю ними. Якщо цілі тінізації (через ме­ханізми дії економічних законів) виступають як безпосередній результат впливу джерел тінізації — протиріч та криз соціально-економічного роз­витку, то ресурси є обумовленим наслідком цього цілевизначення і при­стосування діяльності суспільства до її реалізації. З другого боку, через механізми зворотного зв’язку—механізми суб’єктивної реалізації дії еко­номічних законів, вже ресурси виступають як визначальний елемент у ланцюгу процесів забезпечення цілей тінізації, перетворення вже цілей у відповідний її ресурс.

Таким визначальним ресурсом є політичний ресурс. Захоплення дер­жавної влади, опанування політичними процесами є визначальними ціля­ми тотальної тінізації економіки і водночас засобом подальшої її тінізації. З цією метою представниками тіньових структур здійснюється підготов­ка, фінансування і організація прямих антиконституційних дій у вигляді розпалювання суспільно-політичних конфліктів, національної ворожнечі, організація масових заворушень, закликів до захоплення влади, стиму­лювання скоєння таких тяжких злочинів проти держави, як тероризм, бандитизм тощо.

Визначним ресурсом тінізації є юридичне забезпечення, яке вклю­чає такі головні напрямки: законотворче — розробку відповідних законо­давчих та нормативних актів на замовлення суб’єктів тінізації, лобіюван- ня їх прийняття чи, навпаки, відхилення законодавчих та нормативних актів, що спрямовані проти їх інтересів; адаптація до своїх інтересів, нейт­ралізація правоохоронних органів та активізація тих з них, які прямо обслуговують інтереси та цілі тіньових сил в економіці. Як зазначає В.М. Попович, тіньова правотворча діяльність, лобіювання тих чи інших норм поряд зі злочинністю є одним з потужних ресурсів тіньової еконо­міки, який формує найпотужніші джерела доходів у підпільному секторі тіньової економіки, підриває економічні основи держави, руйнує її фінан­сову систему, виробничий потенціал — відтворює потужний криміноген­ний потенціал у сфері суспільно-економічних відносин

.

Одне з центральних місць у системі ресурсного забезпечення займа­ють кадри тіньової економіки: який людський потенціал тінізації суспіль­ства, такі великою мірою і обсяг загрози з її боку, її деструктивна дієвість.

Можна провести різні внутрішні класифікації кадрових ресурсів тіньо­вої економіки: за адміністративно-правовими критеріями—представники тіньової влади, посадові особи тіньових секторів, технічні виконавці; за фун­кціональними критеріями — керівники, фахівці, технічні виконавці. Так, В.О. Ісправников вважає, що кадрове забезпечення тіньової економіки ут­ворює своєрідну піраміду, на її вершині—кримінальні авторитети та їх ро­боча сила: торговці наркотиками і зброєю, рекетири, бандити, наймані вбивці, сутенери, повії. Те ж саме місце — верхівку—займають корумповані пред­ставники органів державної влади і управління. За різними оцінками, вони становлять від 5 до 25% всієї піраміди і мають значні силу та вплив.

 

« Содержание


 ...  68  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я