10.1. Промисловість
10.2. Сільське господарство
10.3. Лісове господарство
10.4. Транспорт вантажний
10.5. Зв’язок
10.6. Будівництво
10.7. Торгівля і громадське харчування
10.8. Матеріально-технічне постачання і
збут
10.9. Житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення
10.10. Охорона здоров’я
10.11. Освіта
Класифікація структури тіньової економічної діяльності
Продовження таблиці 2.1
|
11 |
Рівень інтенсивності тінізації |
11.1. Сіра тіньова діяльність 11.2. Чорна тіньова діяльність |
|
12 |
Рівень організованості діяльності |
12.1. Індивідуальна 12.2. Сімейна 12.3. Групова 12.4. Корпоративна 12.5. Міжкорпоративна 12.6. Державно-патронована |
|
13 |
Специфічний механізм, що виникає на межі взаємодії систем з якісно відмінними видами господарювання |
13.1. Прикордонна економіка |
|
14 |
Ознака дисфункції управлінської інформації |
14.1. Фіктивна економіка |
|
15 |
Функціонування організації поза офіційно встановленим режимом |
15.1. Неформальна економіка |
|
16 |
Соціальні ознаки суб’єктів тіньової економіки |
16.1. Соціальний клас 16.2. Рівень споживання 16.3. Вікові 16.4. Статеві 16.5. Національні 16.6. Професійні 16.7. Освітні 16.8. Географічні 16.9. Демографічні 16.10. Поведінка як суб’єктів господарювання |
5. Економічна злочинність як найбільш небезпечний вид тіньовоїекономіки
Велике значення для вивчення та управління процесом детінізації економічних відносин у системі економічної безпеки має поділ проявів цього явища на особливі сфери залежно від рівня їх небезпеки. Для встановлення особливої «продуктивності» цих сфер щодо потенціалу небезпеки для економіки потрібне вивчення впливу на його функціонування факторів, що визначають рівень їх відносної небезпеки. Зазначимо, що головним видом небезпеки від проявів тіньової економіки є дисфункція управління економікою, втрата ним здатності забезпечувати необхідний рівень та спрямування економічних процесів у суспільстві, зниження рівня їх керованості.
Вище були розглянуті особливі сфери тіньової економіки — сфера господарювання так званої неформальної економіки, сфера офіційно- публічної економіки та сфера господарювання традиційних кримінальних промислів.
Якщо вдатися до пошуку факторів, що продукують потужність ви- щенаведених сфер тінізації, то їх треба шукати у системі тіньової взаємодії суб’єктивних та об’єктивних економічних факторів цих сфер.
Потрібно звернути увагу на те, що ця взаємодія може визначатися як тіньова лише на наступному етапі теоретичного аналізу її наслідків, лише при опануванні результатів взаємодії факторів тіньовим спрямуванням управління. Однак для спрощення викладення результатів дослідження ми не будемо розкладати характер та наслідки взаємодії факторів на два етапи, а одразу визначатимемося з наслідками цієї взаємодії як тіньовими.
Потужність певної сфери тіньового управління, з точки зору тіньового потенціалу його об’єктивного фактора, насамперед пов’язана з рівнем тіньового усуспільнення виробництва в цій сфері — перетворенням економічного процесу, розпорошеного на окремі відокремлені ланки, на єдиний тіньовий інтегрований економічний процес, посиленням рівня тіньової економічної взаємної залежності різних підсистем виробництва, розширенням тіньових зв’язків між ними. Формою прояву тіньового усуспільнення об’єктивних виробничих сил є розвинутість тіньової галузевої та територіальної структури виробництва, стан тіньового розподілу та кооперації праці, тіньовий суспільний характер споживання та організації об’єктивних елементів виробництва.
» следующая страница »
1 ... 70 71 72 73 74 7576 77 78 79 80 ... 350