Здійснення завдань підготовки нової еліти в Україні не побудовано на єдиній системній основі як освітнього комплексу, не забезпечено застосуванням до нього пакетного управління піднесенням рівня всього комплексу, глибина взаємозв’язку між окремими ланками різних навчально-освітніх рівнів, що особливо важливо для трансформації еліти країн наздоганяючого розвитку, є недостатньою, що суперечить навіть загальним закономірностям розвитку освіти у різних країнах. Так, якщо, наприклад, порівнювати структури побудови вищих рівнів середньої освіти на початку 1980-х років і на рубежі століть, то виявиться, що зросла кількість країн, які застосовують наскрізне уніфіковане навчання у єдиних початкових та основних школах. Дедалі більше стає тих, хто додає до цього комплексу ще й дитячі дошкільні заклади
. Серед завдань державних органів, зокрема Головдержслужби України, функцією якої є проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою, безпосередньо відсутня функція управління елітною освітою як єдиним освітнім комплексом, його розвитком
. Цей процес в умовах транзитивного стану українського суспільства не може бути стихійним.
У державній службі чільне місце покликано зайняти відпрацювання структур та процедур (технологій) управління нею як складною єдиною системою, яка, зокрема, забезпечує розвиток та функціонування еліти за ціннісними ознаками. До них належать: стандарти, реєстри, нормативи щодо виконання державних посад, зміст іспитів на заміщення державних посад, правила атестації, кваліфікаційні характеристики різних категорій державних службовців і багато іншого. Актуальним напрямком діяльності є створення структур щодо профілактики та розв’язання службових конфліктів у державному апараті. Якщо державна служба формується як єдиний соціально-правовий інститут, як у випадку створення Головдерж- служби України, то необхідна і організація управління нею з відповідними структурами на центральному рівні та рівні органів місцевого самоврядування
. Глибина та широчінь охоплення ланок соціального комплексу завданнями підготовки адекватної вітчизняної еліти суспільства, зв’язок цього завдання з функціями управління реформацією державно- адміністративної системи обумовлює включення його у систему Ради внутрішньої безпеки.
Проблема якості еліти та її підвищення для України є справді доленосною, від її розв’язання залежить сценарій подальшого суспільного розвитку. Якщо взяти варіанти сценаріїв у агрегованому вигляді, то їх існує два
. Перший—консервація нинішнього або навіть посилення маргінального стану країни, що містить загрозу посилення авторитарних тенденцій у політиці, яка пов’язана з об’єктивними передумовами цивіліза- ційного розвитку, консервацією паразитичних елітних структур в економіці. Другий — це якісний прорив на шляху соціально-економічної трансформації, перетворення країни на зону ефективного розвитку елітних економічних структур.
На сьогодні ймовірними виглядають обидва варіанти, оскільки і перший, і другий мають певні об’єктивні та суб’єктивні передумови реалізації.
Варіант І. Консервація існуючого або навіть посилення маргінального стану країни, консервація паразитичних елітних структур в економіці.
Для реалізації цього песимістичного сценарію існують більш ніж вагомі передумови.
Конституційно визначена система організації державної влади в Україні не забезпечує її адекватної протидії, імунітету від процесу подальшої гібридизації влади, розвитку паразитичних елітних структур, консервації та навіть посилення загальної нетранспарентності соціально-економічних процесів. З другого боку, практично відсутні чи значно послаблені структури громадського контролю над діяльністю влади з боку парламентських структур, партій, суспільних організацій, недержавних аналітичних агенцій, профспілок, незалежних ЗМІ. Ці фактори мають найбільший негативний вплив, оскільки створюють передумови для зловживання владою, перетворення її на монопольний ресурс паразитичних структур.
» следующая страница »
1 ... 294 295 296 297 298 299300 301 302 303 304 ... 350