Банківське безпекознавство

б) наявність (залежно від способу посягань):

— справжньої пластикової (кредитної або дебетової) картки;

— бланків рахунків (сліпів);

—даних держателів і номерів банківських рахунків, які планується використовувати при вчиненні злочинного посягання;

— матеріалів для виготовлення повністю або частково підроблених пластикових карток;

— обладнання для виготовлення таких карток;

— обладнання для рекодування і знищення первинної інформації на магнітній стрічці з метою зміни номера картки і терміну її дії. При цьому зміст лицьового боку картки може не збігатися з інформацією на магнітній стрічці (для цього використовуються викрадені реальні картки з голо­грамою та іншими засобами захисту із реальною інформацією, взятою з іншої картки);

— спільників у сервісних точках обслуговування;

— спільників у банках-емітентах пластикових карток або серед розробників систем захисту;

— спільників на пошті для викрадення карток, які пересилаються поштою, або одержання від них інформації з метою забезпечення шахрайських дій;

в) зв’язки:

— з особами, які збувають викрадені картки;

— з персоналом сервісних точок, де приймаються до обслуговування ті або інші пластикові платіжні засоби;

г)  навички підробки підпису на рахунку або роздруковці касового термінала від імені іншої особи відповідно до зразка, який є на картці;

д) наявність документів на ім’я держателя картки» [71, с. 56].

Підроблені пластикові картки виготовляються з використанням

подібних методів друку, а іноді й тих самих засобів захисту, які вико­ристовуються для справжніх кредитних карток.

Організовані злочинні групи спроможні повністю підробити пластикові картки, послідовно провадять збір інформації про реальний рахунок у банку (ці дані можуть бути отримані навіть із копії рахунків за товари, знайденої випадково) або картку з великим кредитом; доставку чистих пластикових заготовок; формують (ембосують) на заготовці рельєфне зображення номера реального рахунку; реалізують картки в торгові чи сервісні точки і отримують товар чи послуги.

Кредити за такими картками, як правило, використовуються одночасно і повністю, після чого картка знищується.

Викрадені пластикові картки в одній країні, можуть бути використані в іншій.

«Класифікація суб’єктів шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів може бути розглянута за такою схемою:

—персонал обслуговуючих сервісних точок;

—особи, котрі займаються викраденням карток;

—особи, які використовують загублені картки;

— банківські службовці;

—особи, які виготовляють підроблені пластикові картки;

—особи, що є законними держателями пластикових карток» [116, с. 65].

При розслідуванні злочинних посягань з використанням кредитних

карток необхідна документація отримується з таких джерел: законний власник картки; продавець, який проводив трансакцію; фірма, що випустила картку; поштові установи; транспорті компанії; обвинувачений.

Важливо налагодити ефективну взаємодію між правоохоронними органами і службами безпеки платіжних систем для запобігання, своєчасного виявлення, розкриття і розслідування злочинів, пов’язаних з використанням пластикових платіжних засобів.

Цілком справедливо акцентується увага на тому, що «для правоохо­ронних органів потреба у взаємодії зумовлюється такими об’єктивними чинниками:

1)  служба безпеки платіжних систем цілеспрямовано, послідовно і професійно виконує роботу щодо запобігання втрат від злочинних посягань;

2)  служба безпеки постійно вживає заходів, пов’язаних з технічною захищеністю як самих пластикових карт, так і комунікацій банківських мереж;

3)  служба безпеки постійно вживає заходів щодо запобігання витоку інформації з підрозділів по роботі з пластиковими картками. Основним принципом є чітке розмежування службових обов’язків співробітників і відповідно до цього обмеження доступу до конфіденційної інформації до мінімуму, потрібного для роботи. Ці заходи знижують ризик і можливість вступу у зговір злочинців зі службовцями;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 244 245 246 247 248 249250 251 252 253 254  ... 381