Правовою основою для застосування пластикової картки є договір між емітентом картки і її держателем, що виникає у разі схвалення банком заявки клієнта на видачу йому платіжної пластикової картки і відкриття спеціального карткового рахунку (СКО).
В Україні відповідальність за вчинення злочинів з використанням пластикових платіжних засобів наступає за статтями кримінального кодексу (крадіжка, шахрайство, підробка тощо).
Подібні дії залежно від способу і фактичної належності предмета злочинних посягань можуть кваліфікуватися за такими нормами КК України:
Стаття 185. Крадіжка.
Стаття 190. Шахрайство.
Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення.
Додатково дії зловмисників можуть кваліфікуватися за статтями КК: 358 — підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів; 205 — фіктивне підприємництво; 231 — незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю; 232 — розголошення комерційної таємниці.
Проблема не в кваліфікації злочинних дій, а в тому, як їх виявити, зібрати, закріпити і використати докази.
Вченими Національної академії внутрішніх справ України узагальнено і визначено більше 12 основних способів вчинення злочинів, пов’язаних з пластиковими платіжними засобами:
«1. Операції з підробленими картками.
2. Операції з украденими/ загубленими картками.
3. Багаторазова оплата послуг і товарів.
4. Шахрайство з поштовими/ телефонними замовленнями.
5. Багаторазове зняття з рахунку.
6. Злочинні посягання з використанням підроблених, а також украдених (загублених) документів.
7. Злочинні посягання з використанням підроблених сліпів.
8. Отримання авторизації від міжнародної платіжної системи за STIP (Stand In Processing) при збоях або відсутності зв’язку.
9. Створення і використання фіктивних підприємств обслуговування за пластиковими картками.
10. Шахрайське використання банкоматів при видачі готівки.
11. Підключення електронного записуючого пристрою до POS- термінала/ банкомата («Skimming).
12. Інші види злочинних посягань.
Звертається увага на те, що класифікація видів шахрайства, запропонована вище, сформульована за функціональними ознаками і відрізняється від стандартної статистичної класифікації.
Якщо ж ґрунтуватися на міжнародній класифікації шахрайства за видами правопорушень, то картина вимальовується така:
1) шахрайство з втраченими і викраденими картками становить 72,2%;
2) шахрайство з підробленими картками — 20,5%;
3) шахрайство з картками, не отриманими законним держателем — 2,8%;
4) шахрайство з використанням рахунку — 1,4%;
5) інші форми шахрайства — 3,1%.
Коли проаналізувати співвідношення шахрайства за сервісними підприємствами, то з’ясовується, що найчастіше відбувається вчинення шахрайства через ресторани — 26,4%, готелі (мотелі) — 25%, магазини — 20,7%, бари — 10,6%, телефонні послуги — 7,4%, тобто підприємства комерційної мережі, які обслуговують пластикові картки» [71, с. 35].
Вчені, простеживши підготовку і здійснення злочинних посягань з використанням пластикових платіжних засобів, виділяють певний набір елементів, які визначають спосіб і можуть містити:
«а) знання умов придбання і використання платіжних пластикових засобів і, зокрема, тих, за допомогою яких планується вчинення крадіжок.
Вміння шахрая триматися впевнено, виглядати зовні так само, як більшість клієнтів, тобто «ввійти в роль», щоб не викликати підозри обслуговуючого персоналу і не стати об’єктом їх пильної і підвищеної уваги;
» следующая страница »
1 ... 243 244 245 246 247 248249 250 251 252 253 ... 381