Підставні фактури на імпорт-експорт та «подвійні фактури» — видані із завищенням реальної вартості товару, після сплати легалізують кошти, отримані злочинним шляхом. Завищення експорту дозволяє легалізувати кошти, отримані з-за кордону таким шляхом:
придбання майна чи монетарних засобів на кошти, отримані від злочинної діяльності. Матеріальне майно чи монетарні засоби купуються для подальшого перепродажу чи особистого збагачення. Для придбання різного роду активів широко використовуються зони вільної торгівлі. Набуте майно в подальшому може використовуватися для продовження незаконної діяльності (транспортні засоби, будинки). Переведення готівки у монетарні засоби полегшує переміщення грошей.
Широко використовуються для відмивання казино, зокрема, як підставні фірми. За оцінками Мережі боротьби з фінансовою злочинністю Казначейства Сполучених Штатів, загальний прибуток від 2000 найбільших казино у 130 країнах світу складає більше 30 млрд дол. США щорічно. Кримінальні структури купують право власності на такі установи для змішування коштів і їх подальшої легалізації. У казино готівка переводиться у фішки, програється мінімальна сума, після чого фішки переводяться назад у готівку, чек чи на банківський рахунок.
Перепродаж облігацій через підставних посередників відбувається у разі, якщо нова компанія здійснює випуск акцій, що скуповуються кримінальними елементами через офшорні агентства, після чого організовують їх продаж і отримують «відмиті» кошти.
Слід зазначити, що практично всі механізми «відмивання» коштів потребують значних витрат для тих, хто виконує такі операції. За оцінками фінансових експертів Інституту юридичних досліджень (Лондон), плата за відмивання коштів може досягати 30% від суми, що «відмивається».
Привабливими для «відмивання» грошей в першу чергу є офшорні зони, такі, як Кайманові острови, Кіпр та Панама, великі фінансові центри на зразок Сполучених Штатів, Великої Британії, Гонконгу та Сінгапуру, країни, в яких зберігається банківська анонімність, такі, як Ліхтенштейн,
Люксембург і донедавна Швейцарія, регіони із слабким валютним регулюванням на зразок Росії чи Східної Європи, а також із слабким законодавством та рівнем забезпечення правопорядку (Латинська Америка, Африка).
Світова практика вживання заходів щодо протидії «відмиванню» коштів має свій вираз у тенденції останнього часу у світовому розвитку правових систем, де настає поступове звуження розмежування між різними сферами законодавства. Найбільше це помітно у такій сфері, як фінансове регулювання. Це законодавство спрямоване в першу чергу на захист держави і суспільства, а не на узгодження взаємодії між юридичними особами, тому природним є його подальший розвиток у напряму заборон та санкцій, що є характерним для кримінального права. Наприклад, використання інформації, яка може відчутно впливати на ціну товару в разі, якщо цю інформацію отримано від «інсайдера», спрямоване на отримання зиску від торгівлі облігаціями певної корпорації, тобто зловживання службовим корпоративним становищем (insider dealing). Чи відноситься це до питань традиційно «корпоративного» права, що регулює діяльність юридичних та фізичних осіб на ринку, чи, беручи до уваги стурбованість більшості країн ринкової економіки діяльністю того роду, яка становить небезпеку для цілісності та функціонування відкритого ринку, до компетенції кримінального права? Це питання, окрім академічного, може становити і чисто практичний інтерес. Наприклад, в деяких країнах, зокрема у Сполучених Штатах, федеральне законодавство регламентує питання зловживання службовим корпоративним становищем, що стосуються міжнародної торгівлі та фінансів з метою захисту ринків, поза межами традиційного торгового права. З іншого боку, в правовій системі Канади така діяльність підпадає під компетенцію торгового права. Аналогічні питання постають в контексті визначення компетенції органів Європейського Союзу, а також компетенції органів окремих держав при проведенні реформування законодавства або правоохоронної системи.
» следующая страница »
1 ... 204 205 206 207 208 209210 211 212 213 214 ... 381