У містах обласного підпорядкування і адміністративних районах республіки функціонують філії, агентства банків. Так, один із найбільших акціонерно-комерційних банків «Укрсоцбанк» має 27 дирекцій в усіх обласних центрах, містах Києві та Севастополі, Сімферополі, а також 69 філій і агентств. Найширшою мережею установ представлений «Укрощадбанк». Його відділення є у всіх адміністративних районах, до складу відділень входять колишні ощадбанки. Ощадбанк крім функцій, що їх виконують інші комерційні банки, несе відповідальність за розвиток ощадної справи держави.
Експортно-імпортний банк України не має обласних дирекцій. Відділення цього банку мають тільки деякі регіони і підпорядковані вони безпосередньо центральному апарату. Однак у процесі становлення України як незалежної держави і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків з іншими державами мережа установ цього банку буде поширюватися. Там, де зараз немає відділень експортно-імпортного банку, обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств виконують установи інших банків.
Статутний капітал банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників, а також акціонерів. Частка будь-якого з учасників не повинна перевищувати 35% статутного капіталу; тобто число засновників не може бути менше трьох. Банки не можуть збільшувати статутний фонд за рахунок неподіленого прибутку та коштів інших фондів. Всі види фондів банку і неподілений прибуток не можуть бути використані для створення нових банків.
Вклад засновників та акціонерів у статутний фонд може провадитися у вигляді: грошових коштів у валюті, що знаходиться в обігу в Україні, та іноземній валюті; майна та пов’язаних з ним майнових прав.
Майновий внесок і внесок в іноземній валюті оцінюються у валюті, що знаходиться в обігу в Україні, що й становить пай акціонера — учасника у статутному капіталі. Оцінка майна, майнових прав та іноземної валюти узгоджується з Національним банком. Для формування статутного фонду забороняється використовувати бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу.
До подання документів про реєстрацію має бути зібрана сума коштів відповідно до установчого договору, але не менше ніж це передбачено законодавством (ст.30, 31, 52 Закону «Про господарські товариства»). Всі ці кошти кожний засновник вносить на тимчасовий рахунок, відкритий в установі Національного банку за місцем створення комерційного банку. Підставою для відкриття тимчасового рахунку є установчий договір засновників. Після реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку перераховують у статутний фонд на кореспондентський рахунок, який відкривається в установі Національного банку України. Майно та майнові права, за узгодженою оцінкою, відображаються на балансі комерційного банку. За відмови у реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам за їх заявою.
Граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів встановлює відносну межу розгортання розрахунково- кредитних операцій комерційного банку.
Обов’язкові резерви, що зберігаються у Національному банку, виконують функцію страхування депозитів.
Ліквідність балансу банку — це здатність банку своєчасно й повністю розплачуватися за своїми зобов’язаннями за першою вимогою вкладників. Показники ліквідності балансу комерційного банку встановлюються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов’язаннями банку з урахуванням строку їх погашення, а також можливості реалізації активів. Максимальний розмір ризику на одного позичальника визначається у відсотковому відношенні до загальної суми власних коштів банку. У розрахунок ризику включається вся сума вкладів і кредитів певного позичальника, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобов’язання. Відсоткові ставки у своїх операціях комерційні банки встановлюють самостійно.
» следующая страница »
1 ... 115 116 117 118 119 120121 122 123 124 125 ... 381