Банківська справа

Рис. 3.4. Види депозитів

Депозити до запитання — це кошти, що знаходяться на поточних, бюд­жетних або кореспондентських рахунках комерційних банків і використо­вуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати про­центів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосто­ронніх угодах при відкритті цих рахунків.

Вклади до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщуються в банках на відповідних рахунках і можуть у будь-який час за вимогою клієнта бути поповнені або вилучені, причому як частково, так і повністю. При розміщенні коштів на поточному рахунку вкладник може вилучити кошти в межах кредитового залишку, а при розміщенні коштів на контокорентному рахунку — не лише вилучити свій вклад, але й отри­мати на визначений строк банківський кредит.

Вклади до запитання мають як переваги, так і вади для усіх, хто ними кори­стується. Переваги для вкладника полягають у їх високій ліквідності, можли­вості безпосереднього використання як засобу платежу. Вадою для вкладника є те, що по вкладах до запитання банками виплачується низький депозитний процент або не виплачується зовсім. Нестабільність вкладів до запитання об­межує можливість сфери їх використання комерційними банками. Водночас це безоплатний банківський ресурс. Не дивлячись на те, що кошти до запитан­ня дуже ліквідні, сумарні стабільні залишки коштів на таких рахунках дозволя­ють банкам їх використовувати з вигодою для себе. Це досягається за допомо­гою різних схем, що розробляють банки, зокрема надання короткострокових кредитів, придбання власниками коштів до запитання ощадних сертифікатів на пред’явника тощо. З метою стимулювання приросту вкладів до запитання в умовах відсутності плати за них банки пропонують вкладникам додаткові по­слуги та підвищують рівень якості їх обслуговування.

Депозити на визначений термін — це кошти, що зберігаються на окре­мих депозитних рахунках у банку протягом конкретно зазначеного термі­ну, який визначається при відкритті цих рахунків. Строковими депозита­ми є також кошти, що отримані від інших комерційних банків як депозит на конкретний строк. Сума, строки та умови приймання строкових депо­зитів визначаються банком-позичальником відповідно до його фінансо­вих можливостей за погодженням із вкладником.

Строкові вклади — це грошові кошти, розміщені у банку на чітко виз­начений строк, тобто можуть бути вилучені вкладником, як правило, після закінчення обумовленого строку. Вони використовуються вкладниками для одержання більш високих відсотків, ніж по вкладах до запитання. Для строкових вкладів характерне стрибкоподібна зміна розмірів, а також за­лучення банками коштів на них круглими сумами. Ці вклади не призна­чені для розрахунків з третіми особами, їм притаманна невелика швидкість обертання. Банки зацікавлені у залученні коштів на строкові вклади, оск­ільки вони переважно мають стабільний та довгостроковий характер. Це дозволяє банку здійснювати планування розмірів залучених коштів, опти­мально їх використовувати і, таким чином, збільшити банківські доходи.

Строкові вклади можуть бути двох видів:

власне строкові вклади, коли кошти повертаються вкладнику тільки після закінчення встановленого строку, до цього вони знаходяться у по­вному розпорядженні банку;

вклади з попереднім повідомленням про вилучення коштів. Вони пе­редбачають надходження до банку повідомлення вкладника про достро­кове вилучення коштів. Строк надання повідомлення завчасно обумов­люється в угоді між вкладником і банком. У такому випадку депозитний процент знижується до рівня, передбаченого за вкладами до запитання.

Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом відкриття строкового депозитного рахунка з укладенням догово­ру банківського вкладу ( видачею ощадної книжки), або видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 278