Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними (для юридичних осіб) здійснюються тільки в безготівковій формі, а для фізичних осіб — як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Банк має передбачити можливість дострокового подання строкового сертифіката до сплати. У такому разі банк сплачує власнику сертифіката його суму та проценти за зниженою процентною ставкою, яка визначається при видачі сертифіката.
Якщо термін отримання вкладу за строковим сертифікатом прострочено, то такий сертифікат вважається документом до запитання, за яким на банк покладається зобов’язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу та відсотків на дату вимоги, вказану в сертифікаті.
Таким чином, вклади є важливим джерелом формування банківських ресурсів. Однак їм притаманні окремі вади
. По-перше, депозитне залучення коштів пов’язане із значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами банків. Це не дозволяє їм при необхідності оперативно залучати грошові кошти для здійснення активних операцій та передбачених платежів. По-друге, одну частину залучених коштів комерційні банки повинні зберігати в НБУ, а за іншу здійснювати платежі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. По-третє, депозитне залучення коштів, в основному, залежить від ініціативи потенційних вкладників, а не від комерційного банку, якому часто буває тяжко або навіть неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади. Нарешті, слід враховувати обсяги тимчасово вільних грошових коштів у межах окремо взятого регіону та країни в цілому.
Вище згадували, що зобов’язання можна поділити за способом їх акумулювання на залучені та позикові кошти. До позикових коштів відносяться ресурси, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу на грошовому ринку власних боргових зобов’язань, а також кореспондентські рахунки банків, міжбанківські кредити, кошти інвесторів, вкладені в боргові зобов’язання банку. Адже позикові кошти — це грошові кошти кредиторів та інвесторів, мобілізовані банками на певних умовах на міжбанківському та фондовому ринках (див. рис. 3.5).
Одним із джерел банківських ресурсів, які відносяться до позикових коштів, є кошти інвесторів, вкладені в довготермінові незабезпечені боргові зобов’язання банку. Згідно з діючим законодавством, банки можуть емітувати цінні папери, облігації, сертифікати тільки після повної сплати заявленого статутного фонду і в обсязі, що не перевищує 25 % його розміру
. Якщо ж у складі позикових коштів переважають міжбанківські кредити як один із найбільш дорогих видів ресурсів, то це призведе до залежності банку від ситуації на грошовому ринку. Тому за розрахунками науковців, частка міжбанківських кредитів у ресурсній базі банку не повинна перевищувати 20 %.
» следующая страница »
1 ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56 ... 278