Банківська справа

НБУ рекомендовані обмеження щодо капіталу, які залежать від кате­горії капіталу, до якої належить конкретний комерційний банк:

•     банкам, капітал яких віднесено до категорії 1, не рекомендується в будь-якій формі здійснювати виплату дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) та викупати власні акції;

•     банкам, капітал яких віднесено до категорії 2, виплата дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) не повинна перевищувати 50% понаднормативного капіталу;

•     банкам, капітал яких віднесено до категорії 3, виплату дивідендів можна здійснювати в межах понаднормативного капіталу;

•     банкам, капітал яких відноситься до категорій 2 і 3, рекомендується викуп власних акцій здійснювати тільки в тому разі, якщо такий викуп не призведе до порушення банком нормативів капіталу, платоспроможності і достатності капіталу.

До складу нормативного власного капіталу включаються кошти, залу­чені на умовах субординованого боргу, тобто боргу, який виникає у комер­ційного банку в разі залучення коштів інвестора з метою включення їх до капіталу банку. Мета такого залучення — підвищення рівня капіталізації комерційних банків.

До субординованого капіталу включаються кошти, залучені від юридич­них і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів, у національній або в іноземній валюті. Сума залучених коштів на умовах субординованого боргу для включення їх у розрахунок власного капіталу банку повинна бути не меншою: 50 тис. грн — від фізичних осіб; 100 тис. грн — від юридичних осіб.

Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на строк не менше п’яти років і повинні мати первинний строк погашення не менше п’яти років. Якщо строк погашення боргу не фіксований, то ці кошти сплачуються лише після повідомлення інвестора не раніше, ніж через 5 років, якщо такі кошти більше не враховуються як субординований капітал. НБУ може надати дозвіл на дострокове погашення субординованого боргу за умови, що запит на таке погашення зроблено за ініціативою позичальника і це не вплине на платос­проможність банку. Крім того, за спільним зверненням інвестора та банку- боржника, Національний банк України може надати дозвіл на переведення субординованого капіталу до розряду статутного капіталу.

Угода про залучення коштів на умовах субординованого боргу не по­винна включати ніяких положень, які передбачають, що у випадку особ­ливих обставин, окрім згортання діяльності банку, борг буде сплачений до погодженої дати його погашення.

Процентна ставка за субординованим боргом не має перевищувати розміру облікової ставки НБУ на весь період дії угоди. Капіталізація про­центів за таким боргом не допускається.

Сплата процентів за субординованим боргом здійснюється за рахунок збільшення валових витрат і може бути призупинена у разі:

•    погіршення фінансового стану банку-боржника;

•    прийняття банком програми фінансового оздоровлення;

•    за ініціативою банку-боржника.

Порівнюючи значення питомої ваги субординованого капіталу у влас­ному капіталі комерційного банку, необхідно враховувати притаманні йому позитивні сторони, що роблять його привабливим джерелом власного ка­піталу.

Таким чином, для банку роль капіталу та прирівняних до нього статей у структурі фінансових ресурсів є значною, коли мова йде про забезпечен­ня стійкості банку та ефективної діяльності. Він є незамінним джерелом фінансових ресурсів для банку на початкових етапах діяльності, коли зас­новники здійснюють ряд першочергових витрат, без яких банк просто не може розпочати свою діяльність (витрати на придбання будівлі, обладнання приміщення, виплата заробітної плати персоналу тощо).

Не менш важливою є роль власного капіталу як джерела фінансування витрат банку на подальших етапах розгортання банківських операцій. Ці кошти частково вкладаються в довгострокові активи (земля, будівлі, об­ладнання — на такі цілі йде 1/5

 

« Содержание


 ...  41  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я