Валютні операції

Банк за свої послуги з купівлі валюти має право отримати комісій­ну винагороду зі свого клієнта. Це зазначається у заяві про купівлю іноземної валюти. Причому така комісія може бути утримана тільки у гривневому еквіваленті. Для платника податку сплата комісійної ви­нагороди рахуватиметься в бухобліку витратами звітного періоду у складі адміністративних витрат як витрати на інші послуги банків (див. п. 18 П(С)БО 16). У податковому обліку це також будуть інші витрати операційної діяльності. Причому з урахуванням п. 138.5 ПКУ вони визнаються витратами того звітного періоду, в якому були здійс­нені.

Якщо раніше за Законом про прибуток операція купівлі валюти не відображалася у податковому обліку платника, то з набранням чинно­сті розділом III ПКУ на цю операцію слід звернути увагу і врахувати таке. Відповідно до абзацу 2 пп. 153.1.4 ПКУ »у разі придбання інозе­мної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періо­ду включається позитивна або від ’ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та кур­сом, за яким визначається балансова вартість такої валюти». Як ба­чимо, операція до доходів або витрат буде потрапляти згорнуто. Має­мо порівнювати — і от тут починається найцікавіше: зверніть увагу на підкреслене у цитаті з пп. 153.1.4 ПКУ. За логікою слід би було порів­нювати не курси, а суму гривень, витрачених на придбання валюти, з урахуванням курсу, за яким придбавається іноземна валюта, та вар­тість такої придбаної валюти, визначену за офіційним курсом на дату здійснення операції. Але згідно з ПКУ (абзац 4 пп. 153.1.4) з метою саме цього підпункту під балансовою вартістю слід розуміти гривне- вий еквівалент валюти з урахуванням офіційного валютного курсу

Нацбанку на дату звітного балансу. А це ще краще. У попередньому абзаці цього самого підпункту написано: »...балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу», де під вартіс­тю іноземної валюти на дату здійснення операції розуміють вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валю­ти до іноземної валюти на дату здійснення операції. Логічно, що при придбанні валюти слід було би говорити не про балансову вартість валюти, а про вартість іноземної валюти на дату здійснення операції. Адже валюта придбавається на певну дату з якоюсь метою (напри­клад, для розрахунків з постачальником-нерезидентом), а не трима­ється на рахунку для того, щоб на дату звітного балансу її перерахо­вувати. Раніше за Законом про прибуток балансова вартість валюти визначалася за пп. 7.3.1 або пп. 7.3.4, і при цьому не використовувався курс НБУ на дату балансу. Такий курс НБУ на дату балансу викорис­товувався вже тоді, коли валюта була на рахунку на кінець періоду (на дату балансу), і її, відповідно до пп. 7.3.3 Закону про прибуток, треба було би перерахувати у податковому обліку.

Розгляньмо на елементарному прикладі, як би мало бути з позиції здорового глузду. Купили 100 доларів за курсом міжбанку — 8,0; офі­ційний курс на дату зарахування на рахунок — 7,9. Логічно порівнюва­ти треба було б 8 х 100 = 800; 7,9 х 100 = 790; 800 — 790 = 10. Маємо додатну різницю, яка мала б відноситися до витрат (витратили більше гривень, ніж маємо на валютному рахунку у перерахунку на гривні). А що порівнюємо за нормою пп. 153.1.4 ПКУ: 8,0 — 7,9 = 0,1? Який курс НБУ і на яку дату використовувати? Самі лише запитання. Сподіваємо­ся, що цей законодавчий ляп — інакше таке не можна назвати — колись буде виправлено.

Приклад 7. Підприємство подало заявку до уповноваженого банку на купівлю 2000 доларів для виконання контракту на поставку товару на умовах передоплати. За попереднім розрахунком з поточного рахунка було перераховано 16500,00 грн на купівлю валюти. Комісія банку становить 160 грн, які були включені до попереднього розрахунку.

 

« Содержание


 ...  260  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я