Валютні операції

3.

Товар розмитнено:

—   сплачено мито;

—   сплачено ПДВ (число умовне);

—   оприбутковано частину товару за курсом на дату передоплати № 1;

—   оприбутковано частину товару за курсом на дату передоплати № 2

377

281

377

641

281

281

311

377

311

377

632

632

1200,00

1200,00

10000,00

2500,0$

20000,00

2500,0$

19750,00

_ *

_ *

_ *

4.

Проведено залік заборгованостей

632

3712

5000,0$

39750,00

* Після реалізації імпортованих товарів до

витрат потрапить сума, яка сформує собі-

вартість товарів і яку можна звірити з проведенням Д-т 902 К-т 281. У нашому прик-

ладі це 40950,00 = 39750,00 + 1200,00.

 

 

 

 

 

Після внесення Законом № 3609 змін однозначною буде ситуація з відображенням в обох обліках операції з придбання імпортованого то­вару з післяплатою. Тепер пп. 153.1.2 ПКУ містить майже таку саму но­рму, як і П(С)БО 21, а саме його п. 5, де зазначено, що операції в інозе­мній валюті під час їх первісного визнання відображаються в обліку із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Тобто на дату здійснення операнії з придбання імпортованого товару, за який ще не сплачено, використовується курс НБУ на дату ВМД, тобто на дату, коли ми визнали запаси у бухобліку. Але до витрат собі­вартість цих запасів потрапить за датою, коли визнається дохід від їх реалізації.

Розрахунки з постачальниками-нерезидентами, які мають погашати­ся коштами, будуть монетарною статтею у бухобліку. Нагадаємо, що під монетарними статтями, відповідно до п. 4 П(С)БО 21, розуміють статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі гро­шей або їх еквівалентів. Ті статті, що не відповідають такому визначен­ню, є немонетарними статтями. А курсові різниці в бухобліку за моне­тарними статтями визначаються на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Такі курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) (п. 8 П(С)БО 21) відповідно на субрахунках 714 або 945 (84). Така сама вимога є тепер і в пп. 153.1.3 ПКУ. Це означає, що і в податковому обліку аналогічно до бухгалтерського з 01.04.2011 р. ку­рсові різнині треба перераховувати за монетарними статтями. На­гадаємо, що раніше так звані «товарні» (за рахунками 36, 63) заборго­ваності в іноземній валюті не підлягали перерахунку у податковому обліку на кінець звітного періоду (кварталу, року). Після цієї дати пере­раховувати у податковому обліку треба все те, що перераховується і в бухгалтерському обліку за П(С)БО 21, тобто монетарні статті, і відпові­дно відображати або в доходах (додатні курсові різниці), або у витратах (від’ємні курсові різниці). Причому відображати розгорнуто, а не згор­нуто. Фактично для відображення доходів від перерахунку курсових рі­зниць у податковому обліку аналізуємо кредитовий оборот 714 субра- хунка за відповідний звітний період. Для відображення витрат від перерахунку курсових різниць у податковому обліку треба аналізувати дебетовий оборот субрахунка 945 також за відповідний звітний період. Таким чином, відбувається своєрідне зближення податкового обліку з бухгалтерським.

Приклад 6. Підприємство імпортувало товар на суму 5000 дол. США на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнення —

8,0    грн у вересні 2011 р.; на дату балансу 30.09.2011 р. —

7,85                                 грн; на дату розрахунків 25.10.2011 р. — 8,50 грн. Числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 7.

 

« Содержание


 ...  257  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я