Але це ще не все. Якщо у вас така заборгованість є станом на 1 число кварталу, настає потреба у здаванні декларації про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами . Подається така декларація у двох примірниках до податкового органу за місцем своєї реєстрації щокварталу в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, тобто не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 3 Наказу Мінфіну від 25.12.95 р. № 207).
Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 25.12.95 р. № 207.
Другий примірник декларації, отриманий у податковій зі штампом і підписом відповідального працівника, суб’єкт підприємництва подає до територіального відділення НБУ за своїм місцезнаходженням (ст. 9 Декрету № 15-93). Як наслідок, територіальне відділення НБУ видає довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, що засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального відділення та відбитком печатки відповідного відділення.
Зазначену довідку треба подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації для того, щоб її засвідчили відбитком печатки та підписом голови (начальника) відповідної ДПС або його заступника.
Коли ж суб’єкт ЗЕД не має згаданих заборгованостей і хоче й надалі здійснювати ЗЕД, то він повинен отримати у своїй ДПС, незалежно від строків подання звітності, довідку про відсутність валютних цінностей за кордоном. Копія однієї або іншої довідки (залежно від вашої ситуації) подається на митницю перед першим митним оформленням у квар-
талі. Також таку копію треба подати й до вашого банку, бо інакше вам можуть відмовити і у здійсненні операцій за валютними рахунками.
Якщо у декларації про валютні цінності у платника може бути заповнений лише розділ V «Інформаційні відомості» і при тому підприємство не має простроченої щодо валютного контролю недоотриманої експортної виручки (чи надісланого імпортного авансу), то таку декларацію можна не подавати — жодних штрафних санкцій за неподання так званої валютної декларації не буде. Така декларація у світлі ПКУ — не декларація, адже нею не декларуються жодні ПЗ щодо жодних податків.
4. Експорт послуг — оподаткування та облік
Щодо обкладення податком на прибуток, то між постачанням товарів та постачанням послуг фактично немає різниці. Правила «першої події» при обчисленні податку на прибуток, як ми вже неодноразово зазначали, немає. Для визнання доходів діє принцип нарахування (п.
137.4 ПКУ) — у разі постачання послуг тут ідеться про дату складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Тобто за наявності первинних документів об’єктом обкладення податком на прибуток буде прибуток, який обчислюється шляхом зменшення доходів звітного періоду на собівартість реалізованих послуг та суму інших витрат звітного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ).
Доходи від реалізації послуг, у тому числі і при їх експорті, відносяться до доходу від операційної діяльності. Чи можна говорити про так званий експорт послуг у всіх випадках, коли вашим покупцем буде по- купець-нерезидент? На думку редакції, має бути ще й факт перетину митного кордону України, тобто послуга має надаватися не на митній території України. Якщо ж послуга надається на території України, хоча й покупцю-нерезиденту, то маємо справу зі звичайним постачанням послуги, але вартість такої послуги обліковується у валюті. І все через те, що покупець не простий, а нерезидент. Тобто на дату складання акта, що свідчить про надані послуги (п. 137.1 ПКУ), у постачальника- резидента визнаватиметься дохід, і відповідно буде право на витрати із собівартості таких реалізованих послуг. Витрати у платника податку за іншими витратами настають у момент їх понесення; крім того, вони мають бути пов’язані з господарською діяльністю суб’єкта господарювання.
» следующая страница »
1 ... 243 244 245 246 247 248249 250 251 252 253 ... 418