Економіка праці

Слід зазначити, що не всі люди підлаштовуються під норми груп. Психологічний вплив, що змушує людину підлаштовуватись, - це комплекс індивідуальних мотивів і групових очікувань. Певні індиві­дуальні характеристики у поєднанні з певними ситуативними факто­рами викликають незалежні або навіть антиконформістські реакції у відповідь на спроби групи вплинути на індивіда. Серед індивідуальних характеристик, пов' язаних з підвищеним опором груповому впливу, можна виділити: високу самооцінку, стійкі цінності, що не збігаються з груповими нормами, тверду впевненість у власних знаннях і здібнос­тях. Класичні дослідження індивідуальних відхилень від групових

117

норм виявили певну закономірність. Деякий час "той, що відхиляється" буде перебувати у центрі уваги, поки члени групи будуть намагатися зробити його схожим на себе. Зрештою члени групи відмовляться від своїх спроб, і "той, що відхиляється" опиниться в ізоляції або буде виключений з групи. Подальші дослідження дозволили дійти висновку, що група може миритися з певними відхиленнями лише заради того, щоб вони допомогли зберегти чіткість і визначеність групових норм. Холландер дає детальний аналіз залежності між членським статусом в групі і тим, до яких пір з відхиленнями будуть миритися. Так, члени групи накопичують своєрідний кредит довіри, з яким можна співвід­нести індивідуальні акти покори. Чим вищий статус людини, тим біль­ший її кредит довіри. Найбільш високий статус, як правило, має лідер групи, і тому ця людина може часто дозволяти собі значні відхилення від групових норм. Однак кредит довіри поступово зменшується за рахунок актів непокори, і навіть лідер може підпадати під санкції, опи­нитися в ізоляції або бути виключеним з групи.

Під впливом групи в поведінці індивіда можливі такі зміни:

1)                           відбуваються зміни таких характеристик людини, як сприй­няття, мотивація, сфера уваги, система оцінок;

2)                          у групі людина одержує певну відносну "вагу";

3)                           група допомагає індивіду набути нового бачення свого "я". Людина починає ідентифікувати себе з групою, і це зумовлює суттєві зміни в її світосприйнятті, у розумінні свого місця і свого призначення;

4)                           перебуваючи у групі, беручи участь в обговореннях і фор­муванні рішень, людина може видати такі пропозиції та ідеї, які вона не видала б, якби осмислювала проблему самостійно (ефект "мозкового штурму" суттєво підвищує творчий потенціал людини);

5)                          у групі людина в більшій мірі схильна приймати ризик.

Взаємодія людини з групою може носити характер або коопе­рації, або злиття, або конфлікту (рис. 8.8).

Рис. 8.8 - Можливі варіанти взаємодії людини з групою

У випадку кооперації між членом групи і групою встановлю­ються довірчі відносини. Людина розглядає цілі групи як такі, що не суперечать її цілям, вона готова до пошуку шляхів удосконалення взаємо­дії, позитивно сприймає рішення групи і готова до пошуку шляхів під­тримування відносин з групою на взаємовигідній основі.

118

У разі злиття людини з групою спостерігається встановлення таких відносин між людиною та рештою групи, коли кожна з сторін розглядає іншу як органічно єдину з нею складову цілого (групи). Лю­дина формує свої цілі, виходячи з цілей групи, значною мірою підпо­рядковує свої інтереси інтересам групи та ідентифікує себе з групою.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75  ... 156